Стаття 1172. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою

1. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

2. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

3. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

1. Роботодавці — юридичні та фізичні особи є боржниками у зобов’язаннях щодо відшкодування шкоди, завданої їх працівниками під час «виконання ними трудових обов’язків». Критерієм для розмежування випадків, коли відповідальність за дії працівника несе роботодавець, від випадків, коли така відповідальність покладається безпосередньо на працівника, є виконання працівником трудових обов’язків у момент правопорушення. Подальше уточнення цього критерію може бути здійснене з урахуванням абзацу сімнадцятого Переліку обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання [331]. Відповідно до цього абзацу за межі трудових відносин, в яких життя і здоров’я працівника підлягає обов’язковому державному страхуванню, виходять випадки ушкодження здоров’я або смерті при виясненні потерпілим особистих стосунків. Отже, за шкоду, заподіяну одним працівником іншому при виясненні ними особистих стосунків, відповідальність несе працівник — фізична особа, що заподіяла шкоду, хоча б при цьому обидва працівники не припиняли виконання трудових обов’язків. Ознака вияснення особистих стосунків підлягає використанню і стосовно випадків завдання шкоди іншій фізичній особі, що не знаходиться у трудових правовідносинах з тим самим роботодавцем. Слід враховувати, що ні ст. 8 ЦК, ні ст. 8 ЦПК [33] не допускають застосування до цивільних правовідносин підзаконних актів іншої галузевої належності: ст. 8 ЦК — тому, що не допускає застосування до цивільних відносин актів іншої галузевої належності, а ст. 8 ЦПК — тому, що не допускає застосування за аналогією підзаконних актів. Тому тлумачення формулювання «під час виконання... трудових... обов’язків» має здійснюватись з урахуванням засад добросовісності, справедливості та розумності. Розумно було б при тлумаченні наведеного формулювання врахувати згаданий вище Перелік.

Роботодавець несе відповідальність у вигляді відшкодування шкоди також у випадках, коли порушення, якого припустився працівник та яке завдало потерпілому майнової та моральної шкоди шляхом ушкодження здоров’я, не виходить за межі дисциплінарного проступку або, хоча і виходить за ці межі і кваліфікується як злочин або адміністративний проступок, але підпадає під дію статей Кримінального кодексу [25] чи Кодексу про адміністративні правопорушення [19], які встановлюють відповідальність за порушення, які одночасно є порушеннями трудових обов’язків. До таких злочинів та адміністративних проступків належать ті, які передбачені розділами X (злочини проти безпеки виробництва), XI (злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту) Кримінального кодексу, деякі із адміністративних проступків, що передбачені главами 5 (правопорушення в галузі життя і здоров’я населення), 8 (правопорушення в промисловості, будівництві), 9 (правопорушення в сільському господарстві, порушення ветеринарно-санітарних правил), 10 (правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку) тощо. Якщо працівник, не перериваючи виконання трудових обов’язків, здійснює дії, які виходять за межі його трудових обов’язків, та які завдають шкоди іншій особі, завдану шкоду слід кваліфікувати як таку, що завдана під час виконання трудових обов’язків. Якщо ж працівник припинив виконання трудових обов’язків, хоча б на нетривалий час, та здійснив дії, що виходять за межі його трудової функції, шкода, яка завдана такими діями, має кваліфікуватись як така, що завдана не під час виконання трудових обов’язків.

2. Можна вести дискусію на тему про доцільність законодавчого рішення, викладеного в ч. 2 ст. 1172 ЦК, але це не може вплинути на тлумачення та застосування цього рішення. Отже, в усіх випадках, коли підрядник, здійснюючи дії за завданням замовника, завдав шкоди третій особі, обов’язок відшкодувати шкоду несе замовник. Разом з тим підрядник має вважатись таким, що діяв за завданням замовника, лише при безпосередньому виконанні ним роботи, передбаченої договором підряду. Якщо для прикладу взяти підрядника за договором будівельного підряду, то робота, яку він виконує, передбачається проектом, а не кошторисом, в якому враховуються всі витрати підрядника, зокрема на закупівлю та транспортування матеріалів, необхідних для виконання роботи. Звичайно, замовник на підставі загальних правил ст. 1166 ЦК має право пред’явити до підрядника вимогу про відшкодування йому шкоди, що виникла в результаті відшкодування ним (замовником) третій особі тієї шкоди, якої безпосередньо завдав цій особі підрядник.

3. Буквально ч. 2 ст. 1172 ЦК не допускає пред’явлення особою, якій шкоди завдав підрядник, що діяв за завданням замовника, вимоги про відшкодування шкоди безпосередньо до підрядника. Але виключати таку можливість не слід, зокрема у випадках неплатоспроможності замовника.

4. Частина 3 ст. 1172 ЦК поширюється на випадки завдання шкоди учасниками повних товариств або повними учасниками командитних товариств чи учасниками довірчих товариств третім особам при здійсненні ними підприємницької діяльності від імені зазначених видів товариств. Що стосується членів кооперативів, то вони як такі від імені кооперативу діяти не вправі, а шкода, якої вони заподіяли третім особам при виконанні ними трудових обов’язків, підлягає відшкодуванню на підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК.