Стаття 1168. Відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи

1. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

2. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.

1. Структура статті, що коментується, є недостатньо логічною. Тут спочатку йдеться про порядок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Як виняток із загального правила ч. 5 ст. 23 ЦК, яка передбачає відшкодування моральної шкоди одноразово (якщо інше не передбачено договором або законом), ч. 1 ст. 1168 ЦК встановлює, що моральна шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я, може відшкодовуватись не тільки одноразово, а й щомісячно.

Приймаючи рішення про порядок відшкодування моральної шкоди, суд має керуватись засадами добросовісності, справедливості та розумності (п. 6 ст. 3 ЦК), що входять до змісту принципу верховенства права.

2. У другій частині ст. 1168 ЦК вирішується питання про те, які особи є стороною в зобов’язанні відшкодування моральної шкоди (кредиторами) у випадках, коли моральна шкода завдана смертю потерпілого. Право на відшкодування моральної шкоди в таких випадках мають чоловік (дружина), батьки (усиновлювачі), діти (усиновлені) померлого, а також особи, які проживали з фізичною особою, що померла, однією сім’єю. При цьому законодавством не встановлюються ні черговість реалізації права на відшкодування моральної шкоди, ні порядок визначення розміру відшкодування на всіх осіб, що мають на це право, або часток кожної із цих осіб. За таких умов слід дійти висновку про те, що кожна із осіб, що перелічені в ч. 2 ст. 1168 ЦК, має право на відшкодування моральної шкоди незалежно від реалізації права на відшкодування моральної шкоди іншими особами, що підпадають під дію цього законодавчого положення. Визначення розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню на користь кожної із цих осіб, буде непростою задачею суду, який при цьому зобов’язаний керуватися принципами добросовісності, справедливості та розумності (п. 6 ст. 3 ЦК).

3. Із ч. 2 ст. 1168 ЦК непрямо випливає і висновком від протилежного виявляється правовий припис, відповідно до якого особи, що не названі в цій частині, права на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, не мають. Але ж там правові приписи не можуть застосовуватись усупереч загальному правилу ч. 1 ст. 23 ЦК, яка визнає за будь-якою особою право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Тому особи, що не згадуються в ч. 2 ст. 1168 ЦК, можуть вимагати відшкодування моральної шкоди, завданої смертю потерпілого. Але їм буде важко довести як порушення їх прав, так і наявність моральної шкоди на їх боці.