Стаття 290. Право на донорство

1. Повнолітня дієздатна фізична особа має право бути донором крові, її компонентів, а також органів та інших анатомічних матеріалів та репродуктивних клітин.

Донорство крові, її компонентів, органів та інших анатомічних матеріалів, репродуктивних клітин здійснюється відповідно до закону.

2. Взяття органів та інших анатомічних матеріалів з тіла фізичної особи, яка померла, не допускається, крім випадків і в порядку, встановлених законом.

3. Фізична особа може дати письмову згоду на донорство її органів та інших анатомічних матеріалів на випадок своєї смерті або заборонити його.

У разі імплантації органів та інших анатомічних матеріалів члени сім'ї, близькі родичі донора мають право знати ім'я особи реципієнта.

1. Відносини щодо донорства регулюються законами «Про донорство крові та її компонентів» [90], «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» [136]. Допускається донорство крові та її компонентів, а також гомотрансплантантів (анатомічних матеріалів — органів, тканини, анатомічних утворень, клітин людини). Взяття гомотрансплантанта (за винятком анатомічних матеріалів, здатних до регенерації) у живого донора допускається за умови, коли реципієнт і донор знаходяться в шлюбі або є близькими родичами (батько, мати, син, дочка, дід, баба, онук, онучка, брат, сестра, дядько, тітка, племінник, племінниця). Установлені випадки, коли взяття гомотрансплантантів у живих осіб не допускається (ст. 12 Закону «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини»).

2. Взяття органів та інших анатомічних матеріалів з тіла фізичної особи, яка померла, здійснюється відповідно до ст. 15 та 16 того ж Закону. За повнолітньою дієздатною фізичною особою визнається право зробити письмову заяву про згоду або незгоду стати донором анатомічних матеріалів у разі своєї смерті. Порядок здійснення такої заяви законом не визначається, тому вона буде мати чинність за умови, що вона здійснена в письмовій формі, а суб'єкт, від якого вона виходить, достовірно встановлений. За відсутності цих умов згоду на взяття анатомічних матеріалів можуть дати той із подружжя, що залишився живий, а також особи, що проживали разом з фізичною особою, що померла.