Стаття 786. Позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму

1. До вимог про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

2. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача — з моменту припинення договору найму.

1. Із ч. 1 ст. 779 ЦК випливає, що наймодавець вправі вимагати від наймача усунення погіршення речі, які сталися з вини наймача. Ця вимога може бути пред’явлена впродовж загальної позовної давності тривалістю 3 роки (ст. 257 ЦК). А ось вимогу про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана наймачеві, наймодавець може пред’явити в суді впродовж позовної давності в один рік. Якщо право вимагати відшкодування збитків виникло не у зв’язку з пошкодженням речі, а на іншій правовій підставі, застосовується загальна позовна давність.

2. Позовна давність тривалістю один рік застосовується до вимог наймача про відшкодування витрат на поліпшення речі (предмета договору найму).

3. Частина 2 ст. 786 ЦК встановлює, що перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту (дня) повернення наймачем речі. Врахування тексту заголовку ст. 786 ЦК схиляє до думки про те, що це правило про початок перебігу позовної давності застосовується до всіх вимог, які випливають із договору найму. І це повністю відповідає букві цього законодавчого тексту. Але буквальне його тлумачення призводить до таких безглуздих висновків, як неможливість звернення наймодавця в суд з вимогами до наймача, що випливають із ст. 731 ЦК (у разі невиконання наймачем обов’язку застрахувати предмет найму), ст. 773 ЦК (у разі користування річчю не відповідно до її призначення або з порушенням умов договору), ст. 773 ЦК (у разі невиконання наймачем обов’язку здійснювати ремонт речі), ст. 779 ЦК (у разі невиконання наймачем обов’язку усунути погіршення речі), ст. 783 ЦК (вимога про розірвання договору), ст. 785 ЦК (у разі неповернення речі наймачем після припинення договору до моменту повернення речі наймачем) і навіть із ст. 762 ЦК (у разі невнесення сплати за користування майном). Аналогічно і наймач до моменту припинення договору не має права пред’явити до наймодавця в суді вимоги про передання майна (ст. 765 ЦК), про виконання наймодавцем обов’язків, що випливає із гарантії (ст. 768 ЦК), про зменшення плати за користування річчю (ч. 2, 3 ст. 776 ЦК). Тому при тлумаченні ч. 2 ст. 786 ЦК слід враховувати засади добросовісності, справедливості та розумності, які закріплені в п. 6 ст. З ЦК та які входять до змісту принципу верховенства права, а тому мають вищу юридичну силу. Врахування цих засад має підстави для висновку про те, що ч. 2 ст. 786 ЦК слід застосовувати тільки до відносин, передбачених частиною першою цієї ж статті.