Стаття 929. Договір транспортного експедирування

1. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

2. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов’язки експедитора виконуються перевізником.

3. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

1. Сторони договору експедиції позначаються в ч. 1 ст. 929 ЦК як експедитор і клієнт. Предметом цього договору є надання послуг, пов’язаних з перевезенням. Експедитор не може здійснювати перевезення. Він може тільки організувати перевезення. Навпаки, перевізник може надавати послуги щодо транспортного експедирування. Отже, якщо сторона здійснює перевезення, то вона одночасно може надавати і послуги з транспортного експедирування. При цьому до відносин щодо перевезення будуть застосовуватись положення законодавства про перевезення, а до відносин щодо експедирування — ст. 929 — 935 ЦК.

2. Експедитор зазвичай є підприємством автомобільного транспорту. Він може здійснювати отримання вантажів, які прибувають на залізничні станції, у порти, аеропорти, та доставляти їх на склад клієнта (контейнери, дрібні відправки). Вантажіна залізничній станції експедитор отримує за довіреністю клієнта. Аналогічним чином експедитор може отримувати вантажі на складі клієнта, доставляти їх на залізничну станцію, в порт, до аеропорту та здавати їх до перевезення. У таких випадках експедитор забезпечує відправку і отримання вантажу, укладає договори перевезення від імені клієнта або від свого імені.

3. Передбачається можливість надання експедитором додаткових послуг, передбачених абзацом третім ст. 929 ЦК. Цей перелік значно доповнюється ст. 8 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність» [178]. Що стосується перевірки кількості і стану вантажу, то обов’язок здійснювати ці дії покладається на нього завжди, коли він від імені клієнта (вантажоотримувача) отримує вантаж на залізничній станції. При цьому він повинен вимагати у відповідних випадках видачі вантажу з перевіркою та складення комерційного акта відповідно до чинних на транспорті правил.

4. Частина 3 ст. 929 ЦК надає сторонам договору експедиції право визначати умови договору за домовленістю. Це означає, зокрема, і право сторін відступати від положень законів, інших актів цивільного законодавства, якщо ці положення відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК допускають такі відступлення.