Стаття 1089. Загальні положення про розрахунки із застосуванням платіжних доручень

1. За платіжним дорученням банк зобов’язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

2. Положення цього параграфа застосовуються також до відносин, пов’язаних із перерахуванням грошових коштів через банк особою, яка не має рахунка у цьому банку, якщо інше не встановлено законом, банківськими правилами або не випливає із суті відносин.

1. Основний вид безготівкових розрахунків — це розрахунки із застосуванням платіжних доручень. При розрахунках готівкою ініціювання переказу грошей здійснює платник — володілець поточного рахунка в банку. Банки виконують платіжні доручення в межах залишку коштів на рахунку платника (ч. 22.9 ст. 22 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» [128]).