Стаття 1060. Види банківських вкладів
1. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
2. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
3. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.
4. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
1. Договір банківського вкладу може укладатись на умовах: 1) строкового вкладу; 2) видачі вкладу на першу вимогу; 3) на інших умовах (ч. З ст. 1061 ЦК передбачає вклади на умовах їх повернення у разі настання визначених договором обставин). У всіх цих випадках відкривається вкладний (депозитний) рахунок (абзац дев’ятий п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах). Відкриття вкладного (депозитного) рахунка не означає можливості здійснення банком розрахункового обслуговування вкладника через цей рахунок. За вкладним (депозитним) рахунком здійснюються тільки операції щодо прийняття вкладу та його зарахування на рахунок та видачі грошових коштів вкладникові. За наявності потреби в розрахунковому обслуговуванні особа має укласти з банком договір банківського рахунка (ст. 1066 ЦК).
2. Як при банківському вкладі на вимогу, так і при строковому банківському вкладі на банк покладається обов’язок видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Лише стосовно юридичних осіб можуть бути встановлені інші умови повернення вкладу. Стосовно фізичних осіб інші умови повернення вкладу також можуть бути встановлені, але вони не можуть полягати у відмові вкладника від права на одержання вкладу на першу вимогу. Така умова договорів банківського вкладу є нікчемною.
3. Дострокове повернення вкладу на вимогу вкладника тягне зменшення розміру процентів за строковим вкладом до рівня процентів за вкладами на вимогу. Перерахунок розміру процентів здійснюється і в тих випадках, коли проценти за строковим вкладом виплачувались раніше. Таке зменшення розміру процентів здійснюється незалежно від того, скільки часу залишилось до закінчення строку вкладу. Поширена практика стягнення з вкладника, якому достроково повертається сума вкладу, плати за перерахування суми готівки в розмірі одного процента суми вкладу, є законною лише у випадку, якщо це передбачено договором. Оспорювати такі умови договорів підстав немає, оскільки договір банківського вкладу визнається договором приєднання (ст. 634 ЦК). У решті випадків банк має довести, що така плата за перерахунок суми готівки відповідає його затратам на виконання цієї операції.
4. Розмір процентів, який встановлено банком для строкових вкладів, не застосовується в тих випадках, коли зі спливом строку, на який зроблено вклад, вкладник не вимагає повернення вкладу (за період від спливу зазначеного строку до дня фактичного повернення вкладу), оскільки при цьому договір банківського вкладу вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу.