Стаття 502. Суб’єкти права інтелектуальної власності на географічне зазначення

1. Суб’єктами права інтелектуальної власності на географічне зазначення є виробники товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені законом.

1. Суб’єктами права на географічне зазначення є виробники товарів, асоціації споживачів. Під іншими особами, визначеними законом, слід розуміти названі в ч. 1 ст. 9 Закону «Про охорону прав на зазначення походження товарів» [133] установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.

2. Державна реєстрація географічного зазначення здійснюється Державним департаментом інтелектуальної власності. Для державної реєстрації географічного зазначення до названого Державного департаменту подається заявка. Вона повинна стосуватись лише одного географічного зазначення та складатись відповідно до вимог, що викладені в ст. 10 Закону «Про охорону прав на зазначення походження товарів».

3. Разом з заявкою подаються: 1) документ, що підтверджує той факт, що заявник є виробником товару, для якого просить зареєструвати географічне зазначення та право на його використання; 2) висновок спеціально уповноваженого органу про те, що особливі властивості, певні якості або інші характеристики, зазначені в заявці, об’єктивно зумовлені чи пов’язані з природними умовами та/або людським фактором відповідного географічного місця; 3) висновок того ж органу щодо меж географічного місця, з яким пов’язані особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару; 4) документ, що підтверджує сплату збору відповідно до Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності [310].

4. Із заявкою на реєстрацію географічного зазначення мають право звертатись і іноземні суб’єкти. До заяви вони мають додати документи, що підтверджують факт одержання правової охорони географічного зазначення у відповідній державі. Стаття 10 Угоди про заходи щодо попередження та припинення використання неправдивих товарних знаків та географічних зазначень [22] передбачає заснування багатосторонніх систем реєстрації географічних зазначень і повідомлень про їх охорону державами — учасниками цієї Угоди.

5. Експертизу заявки проводить відповідний заклад. У розгляді питань, що виникають під час проведення експертизи, заявник має право брати участь безпосередньо або через представника. Під час експертизи проводиться перевірка заявки стосовно назв, унесених до Переліку видових назв товарів. Стаття 11 Закону «Про охорону прав на зазначення походження товарів» відносить до компетенції Кабінету Міністрів затвердження Положення про Перелік видових назв товарів, але Кабінет Міністрів розпорядженням передоручив це Державному Департаменту інтелектуальної власності [341]. До Переліку вносяться застосовувані в назвах товарів назви географічних місць, у яких спочатку ці товари вироблялись, але які згодом стали використовуватися як позначення (назви) певних видів товарів безвідносно до конкретних місць походження.

Якщо географічне зазначення, на яке подана заявка, міститься в Переліку видових назв товарів, в реєстрації географічного зазначення відмовляється. Якщо за результатом експертизи заявки вона відповідає встановленим вимогам, відомості про заявку публікуються в офіційному бюлетені Державного департаменту промислової власності «Промислова власність». Протягом шести місяців після публікації будь-яка особа, сплативши встановлений збір, вправі подати заперечення до Державного департаменту інтелектуальної власності.

6. За відсутності заперечень та за наявності встановлених підстав Державний департамент інтелектуальної власності приймає рішення про державну реєстрацію відповідного географічного зазначення та права на використання зареєстрованого відповідного географічного зазначення. На підставі цього рішення географічне зазначення вноситься до Реєстру, форма та порядок уведення якого визначається зазначеним Державним департаментом. Заявникові видається свідоцтво про реєстрацію права на використання географічного зазначення.

7. Державна реєстрація географічного зазначення та видача свідоцтва одному суб’єкту не виключає подачі іншими суб’єктами заявки на реєстрацію та видачі їм свідоцтва за наявності підстав, встановлених Цивільним кодексом та Законом «Про охорону прав на зазначення походження товарів».

8. Право на використання зареєстрованого географічного зазначення мають лише виробники, які в географічному місці, що зазначене в Реєстрі, виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші характеристики якого відповідають тим, що внесені до Реєстру.