Стаття 1067. Укладення договору банківського рахунка

1. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

2. Банк зобов’язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

1. Із ч. 2 ст. 1067 ЦК випливає, що договір банківського рахунка є публічним: банк не може безпідставно відмовити в укладенні такого договору, а умови, на яких банки повинні укладати договори з клієнтами, оголошуються банком і мають відповідати закону і банківським правилам (нормативно-правовим актам у сфері банківської діяльності). Із публічного характеру договору банківського рахунка випливає можливість спонукання банку до укладення договору банківського рахунка з клієнтом.

2. Проблема ідентифікації сторони, з якою особа укладає цивільно-правовий договір, є важливою при укладенні будь-якого договору. Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах [429] банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки і на них покладається обов’язок ідентифікувати клієнта відповідно до встановлених правил. Це не виключає укладення договору банківського рахунка на користь третьої особи.