Стаття 881. Страхування об’єкта будівництва

1. Страхування об’єкта будівництва або комплексу робіт здійснюється підрядником або замовником відповідно до законодавства.

Сторона, на яку покладається обов’язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.

2. Недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником за його рахунок.

3. Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відповідних рішень укласти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста.

(Із змін, від 15.12.2005)

1. Частина 1 ст. 881 ЦК має тлумачитись з урахуванням ст. 5 Закону «Про страхування» [139], яка допускає запровадження тільки тих видів обов’язкового страхування, які передбачені цим Законом, та формулює публічно-правову заборону здійснення обов’язкових видів страхування, не передбачених цим Законом. Отже, публічно-правової обов’язковості страхування об’єктів будівництва не існує, а до змісту правовідносин щодо будівельного підряду включається обов’язок підрядника або замовника страхувати об’єкт будівництва, якщо це передбачено договором. Застраховані ризики також мають визначатись договором. Такими можуть бути не тільки ризики, обумовлені дією непереборної сили або іншого випадку, а і ризики, за які відповідають підрядник або замовник.

2. Суттєвим є визначення предмета страхування. Ним може бути об’єкт будівництва в цілому, включаючи матеріали та устаткування, що знаходяться на будівельному майданчику та підлягають використанню (матеріали) чи монтажу (устаткування). Предметом страхування можуть бути матеріали та устаткування, передані замовником підрядникові відповідно до договору, матеріали та устаткування, завезені на будівельний майданчик підрядником, а також робота, яку виконав підрядник та яка включає до себе матеріалізовану працю.

3. Враховуючи значення якості робіт та відсутність достатнього нормативного регулювання з цих питань, в договорах будівельного підряду належить визначати обов’язки підрядника щодо перевірки якості робіт, попереднього приймання прихованих робіт. Зокрема, доцільно встановлювати в договорах обов’язок підрядника повідомляти замовникові про наявність обставин для здійснення перевірки якості робіт, особливо прихованих, а також право замовника вимагати проведення додаткових випробувань матеріалів, деталей та конструкцій, якості прихованих робіт. В договорах має визначатись також порядок розподілу між сторонами витрат на проведення таких випробувань.

4. Частина 3 ст. 881 ЦК виходить із того, що замовник має право здійснювати контроль і нагляд за будівництвом. Об’єкти контролю і нагляду з боку замовника визначаються договором.

5. Для здійснення контролю та нагляду замовник має призначити своїх представників. їх повноваження повинні бути визначені за домовленістю сторін. Якщо замовник для здійснення контролю та нагляду залучає спеціалізовану організацію, повноваження і функції спеціаліста такої організації мають бути визначені договором будівельного підряду.

6. Недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, які виявлені замовником при здійсненні контролю та нагляду, підрядник зобов’язаний усунути за свій рахунок, якщо ці недоліки стали наслідком винних дій або бездіяльності підрядника. При визначенні недоліків як таких, що стали наслідком винних дій чи бездіяльності підрядника, слід враховувати, що підрядник за договором будівельного підряду несе обов’язки попередити замовника про обставини, передбачені ст. 847 ЦК, а також обов’язок, передбачений ч. 2 ст. 848 ЦК. Із правила про усунення підрядником за його рахунок недоліків робіт або використовуваних матеріалів, якщо ці недоліки допущені з вини підрядника, пересічний юрист зробить висновок про те, що підрядник не несе цих обов’язків за відсутності його вини. Але таке правило лише випливає із встановленого прямо спеціального правила ч. 2 ст. 881 ЦК. Правило, що випливає із спеціального правила, може застосовуватись за відсутності загального правила. Загальне правило з цього приводу є. Це положення ч. 1 ст. 837 ЦК про виконання підрядником роботи за свій ризик. Отже, за відсутності вини замовника підрядник завжди несе обов’язок, встановлений ч. 2 ст. 881 ЦК (в тому числі і за відсутності його вини).