Стаття 697. Збереження права власності за продавцем

1. Договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

2. Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастанна обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

1. Право сторін договору купівлі-продажу визначити момент переходу до покупця права власності на переданий йому відповідно до договору товар інакше, ніж це встановлено ст. 334 ЦК, не підлягає сумніву. Але законодавець визнав за необхідне у ч. 1 ст. 697 ЦК конкретизувати загальне правило ст. 334 ЦК. Виникнення права власності у покупця за договором купівлі-продажу може пов’язуватись з оплатою товару або настанням іншої обставини, яка може бути відкладальною (у разі її відповідності ст. 212 ЦК) або не бути такою.

2. Відсутність у покупця права власності на товар, отриманий відповідно до договору купівлі-продажу, позбавляє його правомочності розпоряджатися товаром. Це відповідає загальному правилу ч. 1 ст. 317 ЦК, згідно з якою право розпоряджання річчю належить власникові. Але договором покупцеві, що не отримав права власності на товар, як і будь-якій особі, що не є власником речі, може бути надане право розпоряджання товаром. Таке право може випливати із призначення та властивостей товару.

3. Прострочення оплати товару відповідно до ч. 2 ст. 697 ЦК дає право продавцеві вимагати повернення товару. Тут повторюється більш загальне правило ч. 4 ст. 694 ЦК. При цьому не зазначається на право продавця відмовитись від договору, як це зроблено у ч. 2 ст. 695 ЦК. Ці розбіжності між ст. 694 і 697 ЦК, з одного боку, і ст. 695 — з іншого, виявляють невисокий рівень юридичної техніки, яку, проте, не можна «підвищувати» на стадії правозастосування. Отже, ч. 2 ст. 697 ЦК має тлумачитись так, що продавець не зобов’язаний попередньо заявляти про відмову від договору, а за наявності факту прострочення оплати може пред’явити вимогу про повернення товару. Із цього законодавчого положення непрямо випливає і висновком від наступного правового явища до попереднього випливає право продавця на відмову від договору. Але законодавець не вимагає здійснення продавцем інших дій на відмову від договору, крім пред’явлення вимоги про повернення товару.

4. Ненастання обставин, за яких ст. 697 ЦК пов’язує виникнення у покупця права власності на раніше переданий йому товар, є підставою для пред’явлення продавцем вимоги про повернення товару. Якщо строк настання таких обставин договором не встановлений, зазначене право виникає на стороні продавця за умови, що обставини не настали впродовж строку, що має визначатись відповідно до принципів добросовісності, справедливості і розумності (п. 6 ст. 3 ЦК).

5. При визначенні наслідків повернення товару слід ураховувати викладене в п. 2 коментаря до ст. 696 ЦК.