Стаття 1013. Комісійна плата

1. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

2. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату.

3. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги.

4. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах.

5. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

1. Комісіонер має право на отримання плати за виконання доручення комітента. Розмір цієї плати встановлюється договором. Якщо комісіонер поручився за виконання зобов’язання третьою особою, з якою комісіонер уклав договір на виконання договору комісії, він має право на додаткову плату. Оскільки договір комісії визнається оплатним, умова про розмір плати, яка має бути здійснена на користь комісіонера, має визнаватись істотною умовою договору комісії. Але в силу ч. 3 ст. 1013 ЦК допускається, щоб в договорі комісії розмір плати за виконання комісійного доручення не встановлювався. Тоді розмір плати має визначатись за звичайними цінами.

2. Невиконання комісіонером зобов’язання, що ґрунтується на договорі комісії, з причин, які залежали від комітента, не позбавляє комісіонера права на плату, яка встановлена договором за виконання комісійного доручення. У разі розірвання договору (незалежно від підстав) комісіонер має право на отримання плати за фактично вчинені дії.