Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником

1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 — 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

2. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

1. Правило, сформульоване в першому реченні ч. 1 ст. 1050 ЦК, стосується лише грошової позики, оскільки тут зазначається на «суму позики». Воно конкретизує обов’язки позичальника шляхом прямого зазначення на застосування ст. 625 ЦК. Але робити звідси висновок про неможливість застосування до позичальника, який прострочив виконання зобов’язання щодо повернення суми позики, інших мір відповідальності, або про звільнення його в зв’язку з застосуванням ст. 625 ЦК від інших обов’язків, підстав немає. По-перше, в ч. 2 ст. 625 ЦК встановлені проценти за прострочення виконання грошового зобов’язання. Тому і інший розмір процентів, про який йдеться у цій статті, має бути встановлений договором за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Отже, зазначення в ч. 1 ст. 1050 ЦК на ст. 625 ЦК не виключає застосування ч. 1 ст. 1048 ЦК. Тобто закону не суперечить стягнення з позичальника, який прострочив повернення суми позики, процентів, передбачених як ч. 2 ст. 625 ЦК, так і ч. 1 ст. 1048 ЦК. По-друге, із правила, сформульованого в першому реченні ч. 1 ст. 1050 ЦК, не випливає заборона на стягнення з позичальника, який прострочив повернення суми позики, пені, встановленої договором. По-третє, сплата відсотків відповідно до ст. 625 і ст. 1048 ЦК та пені не звільняє позичальника від обов’язку відшкодувати збитки відповідно до загального правила ст. 623 ЦК чи спеціального правила ст. 229 ГК [31].

2. Правило, сформульоване в ч. 1 ст. 1050 ЦК, покладає на позичальника, який прострочив повернення речей, визначених родовими ознаками, обов’язок сплатити неустойку та проценти, якщо вони передбачені договором, як це допускається ч. 2 ст. 1048 ЦК. Це правило не виключає застосування загальних правил, що покладають на боржника обов’язок відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання (ст. 623 ЦК; ст. 225 ГК [31]).

3. Частина 2 ст. 1050 ЦК не виключає пред’явлення позикодавцем до позичальника вимог про сплату грошових сум відповідно до ст. 625 ЦК, про сплату неустойки, в тому числі пені, та про відшкодування збитків (ст. 623 ЦК; ст. 225 ГК).