Стаття 877. Проектно-кошторисна документація

1. Підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов’язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

2. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію.

3. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв’язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов’язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов’язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

4. Якщо підрядник не виконав обов’язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв’язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об’єкта будівництва.

1. Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК і ч. 3 ст. 318 ГК [31] на замовника покладається обов’язок передати підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію. Проект затверджується замовником за наявності рішення органу містобудування та архітектури про погодження проекту (ч. 5 ст. 7 Закону «Про архітектурну діяльність» [104]). Наявність наказу або рішення про затвердження проектно-кошторисної документації на чергу будівництва (пусковий комплекс або об’єкт будівництва) є підставою для здійснення видатків на капітальне будівництво, що фінансується за рахунок державного бюджету (п. 8 Порядку державного фінансування капітального будівництва [307]). Відсутність на встановлену дату затвердженої проектно-кошторисної документації виключає складання на об’єкт, будівництво якого здійснюється за рахунок державного бюджету, титулу, без якого будівництво за державні кошти є неможливим (п. 6 Порядку затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності [274]).

2. Частина 2 ст. 887 ЦК приписує визначати в договорі будівельного підряду, яка із сторін і в який строк має надати відповідну проектно-кошторисну документацію. Проте загальне правило, що зобов’язує замовника надати таку документацію, закріплене в ч. 1 ст. 875 ЦК і ч. 3 ст. 318 ГК, що звільняє сторони від обов’язку визначити цю умову в договорі, якщо тільки вони не домовились відступити від положень ч. 1 ст. 875 ЦК та ч. 3 ст. 318 ГК.

3. Проектно-кошторисна документація в деталях визначає перелік робіт, які має виконати підрядник, та їх ціну. Тому вона має розглядатись як своєрідний додаток до договору будівельного підряду. Виходячи із цього, ч. 2 ст. 877 ЦК приписує визначати в договорі склад проектно-кошторисної документації. Що стосується визначення в договорі її змісту, то сенсу в цьому немає, але ж ще менш сенсу було б в ігноруванні букви закону. Тому в договорі доцільно було б коротко визначити зміст проектно-кошторисної документації. Проте відсутність такого визначення не повинна кваліфікуватись як відсутність домовленості з однієї із істотних умов договору будівельного підряду.

Якщо замовник, зобов’язаний надати підрядникові проектно-кошторисну документацію, своєчасно не виконав цей свій обов’язок, наступає прострочення кредитора, оскільки до цього підрядник не може приступити до виконання свого зобов’язання. Наслідки такого прострочення встановлені ч. 2, 3 ст. 613 ЦК.

4. Відповідно до ч. 2 ст. 321 ГК може складатись твердий і приблизний кошторис. Це відповідає загальному правилу ч. 2 ст. 844 ЦК. Якщо вид кошторису не визначений сторонами, він вважається твердим, а зміни до нього можуть вноситись лише за погодженням сторін. У ч. 4 ст. 321 ГК стосовно капітального будівництва відтворюється положення абзацу другого ч. 5 ст. 844 ЦК. У силу цього у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів та устаткування, які були надані підрядником, а також послуг, що надаються йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої вартості робіт. Відмова замовника задовольнити цю вимогу підрядника породжує право підрядника вимагати розірвання договору в судовому порядку. За наявності згоди замовника можливе укладення угоди про розірвання договору.

5. Виявлення підрядником у ході будівництва необхідності виконання не врахованих проектною документацією додаткових робіт породжує його обов’язок повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов’язаний зупинити відповідні роботи та отримує право на стягнення з замовника збитків, що завдані зупиненням виконання робіт. Замовник звільняється від обов’язку відшкодування збитків за умови, якщо він доведе, що проведення додаткових робіт не є необхідним, а тому зупинення виконання робіт за договором було безпідставним.

6. Невиконання підрядником обов’язків повідомити замовника про необхідність проведення додаткових робіт, які не передбачені проектно-кошторисною документацією, та призупинити виконання робіт позбавляє підрядника права вимагати оплати виконаних додаткових робіт або відшкодування збитків, крім випадків, коли негайне виконання додаткових робіт було необхідним в інтересах замовника.