Стаття 1099. Загальні положення про розрахунки за інкасовими дорученнями

1. У разі розрахунків за інкасовими дорученнями (за інкасо) банк (банк-емітент) за дорученням клієнта здійснює за рахунок клієнта дії щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу.

2. Банк-емітент, який одержав інкасове доручення, має право залучати для його виконання інший банк (виконуючий банк).

Випадки застосування та порядок здійснення розрахунків за інкасовими дорученнями встановлюються законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

1. Зміст ст. 1099 — 1101 ЦК виявляється недостатньо визначеним через відсутність узгодженості з Законом «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» [128] та Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні [432]. Названий Закон передбачає використання таких розрахункових документів, за допомогою яких здійснюється ініціювання переказу грошей як платіжна-вимога доручення і платіжна вимога. Платіжна вимога оформляється у випадках примусового та договірного списання коштів (п. 5.5, 6.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні), тобто не передбачає її акцептування платником. Платіжна вимога-доручення передбачає її акцептування платником. У ст. 1099 — 1101 ЦК йдеться про акцепт інкасового доручення. Звідси можна зробити висновок про те, що ст. 1099 — 1101 ЦК підлягають застосуванню до розрахунків за інкасовими дорученнями, яким, за термінологією названих Закону і Інструкції, відповідає термін «платіжна вимога-доручення».

Форма платіжної вимоги-доручення встановлена додатком 5 до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні. Форма документа, що має назву інкасового доручення, не затверджувалась.

2. Стаття 1099 ЦК передбачає, що при розрахунках за інкасовими дорученнями (платіжними вимогами-дорученнями) банк, що обслуговує одержувача платежу (за термінологією цієї статті — банк-емітент), здійснює за рахунок клієнта дії щодо одержання платежу від платника. Відповідно до ч. 22.3 ст. 22 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» платіжна вимога-доручення (інкасове доручення) подається отримувачем грошей безпосередньо до платника. Разом з тим допускається, щоб доставка платіжної вимоги-доручення до платника здійснювалась банком, що обслуговує отримувача, через банк, який обслуговує платника, а також за допомогою засобів зв’язку.

3. Відповідно до п. 4 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватись в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.