Стаття 113. Поняття та види господарських товариств
1. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
2. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
1. Ця стаття визначає господарські товариства як юридичні особи та вказує на одну ознаку таких юридичних осіб: їх статутний (складений) капітал повинен бути поділений між учасниками на частки. Тут дано досить загальне визначення. До того ж закон допускає виняток із загального правила навіть щодо єдиної названої ознаки господарських товариств: деякі господарські товариства можуть створюватись однією особою (ч. 2 ст. 114 ЦК; ч. 1 ст. 79 ГК [42]). Але і при цьому статутний (складений) капітал господарського товариства має ділитися на частки. У ст. 87 ГК вживається термін «статутний фонд» господарського товариства. Більш доцільно користуватися термінологією Цивільного кодексу, оскільки положення Господарського кодексу щодо цього є недостатньо чіткими. Так, Цивільний кодекс чітко розмежовує поняття статутного та складеного капіталу. Статутний капітал створюється в господарських товариствах, установчим документом яких є статут (товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю, акціонерні товариства). Складений капітал створюється в господарських товариствах, установчим документом яких є засновницький договір. У ст. 87 ГК розмежування статутного та складеного капіталів (фондів) не проводиться. Проте в Законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» [192], який був прийнятий уже після прийняття Цивільного кодексу 2003 року та який має перевагу при правозастосуванні перед Цивільним кодексом, вживається термін «статутний фонд» (абзац дванадцятий ч. 2 ст. 17).
2. Господарські товариства — це юридичні особи приватного права. Вони є такими і тоді, коли їх єдиним засновником є держава, Автономна Республіка Крим або територіальна громада. За загальним правилом, господарські товариства є підприємницькими товариствами. Але ж до господарських товариств належать товарні біржі, хоч вони не мають на меті одержання прибутку (частина третя ст. 1 Закону «Про товарну біржу» [56]). До господарських товариств належать і фондові біржі (ст. 21 Закону «Про цінні папери і фондовий ринок» [221]), прибуток яких не підлягає розподілу між учасниками.
Інші непідприємницькі товариства в формі господарських товариств створюватись не можуть.
3. У ч. 2 ст. 113 ЦК перелічені форми (організаційно-правові), в яких можуть створюватись господарські товариства. Частина 1 ст. 81 ГК передбачає можливість створення акціонерних товариств двох видів — відкритих і закритих. Стаття 21 Закону «Про господарські товариства» [53] також передбачає можливість створення та діяльності закритих акціонерних товариств. Але переважно перед цими законодавчими положеннями підлягає застосуванню Закон «Про акціонерні товариства» [228], який передбачає можливість створення публічних і приватних акціонерних товариств (ст. 5), а зміну типу товариства з приватного на публічне і навпаки не визнає перетворенням (перетворення відповідно до ст. 59 ГК є видом припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації).
4. Оскільки господарські товариства є підприємницькими, вони завжди є суб'єктами господарювання (ст. 55 ГК). Це стосується фондової та товарної бірж. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання (ч. 2 ст. 9 ЦК). З урахуванням цього положення Господарського кодексу, що встановлюють особливості правового статусу господарських товариств, порядку їх створення, формування їх майна, діяльності тощо, підлягають переважному застосуванню перед положеннями Цивільного кодексу. Крім того, в Цивільному кодексі є численні посилання на закон, що повинен встановлювати відповідні правила. Це дає підставу для висновку про те, що Закон «Про господарські товариства» зберігає чинність і після введення в дію Господарського і нового Цивільного кодексів (в частині, що не суперечить цим кодексам і найновішим законам, особливо Закону «Про акціонерні товариства»), а пізніше треба буде чекати прийняття нового закону, присвяченого господарським товариствам.