Стаття 537. Виконання зобов’язання внесенням боргу в депозит нотаріуса

1. Боржник має право виконати свій обов’язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі:

1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;

2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;

3) відсутності представника недієздатного кредитора.

2. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

1. Як виконання грошового зобов’язання або зобов’язання щодо передання цінних паперів кваліфікується в ст. 537 ЦК внесення грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса. Однак це допускається не завжди, а лише у випадках, передбачених ст. 537 ЦК: 1) за відсутності кредитора або його представника у місці виконання зобов’язання; 2) при ухиленні кредитора від прийняття виконання; 3) у разі іншого прострочення кредитора; 4) за відсутності представника недієздатного кредитора. У не передбачених законодавством випадках виконання шляхом передання грошової суми або цінних паперів у депозит нотаріуса не допускається, а здійснення такого виконання є неналежним.

2. Передання грошей у депозит нотаріуса провадиться шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок нотаріуса в банку, переказу грошей поштою або шляхом внесення готівки. При внесенні грошей готівкою не діють обмеження на розрахунки готівкою, встановлені п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні [364].

3. Прийняття нотаріусом грошей або цінних паперів у депозит провадиться за місцем виконання зобов’язання (ст. 85 Закону «Про нотаріат» [75]), що визначається відповідно до ст. 532 ЦК.

4. При прийнятті грошей або цінних паперів у депозит нотаріус не перевіряє підстав виникнення зобов’язання боржника, яке останній виконує у такий спосіб. Однак при внесенні грошей або цінних паперів у депозит нотаріус зобов’язаний запропонувати боржникові письмово або усно повідомити свої прізвище, ім’я, по батькові (найменування юридичної особи), а також адресу. Боржник зобов’язаний також повідомити нотаріусу прізвище, ім’я, по батькові (найменування) та останню відому адресу кредитора, причини, з яких зобов’язання не може бути виконане безпосередньо. На боржника покладається також обов’язок зазначити підставу платежу і надати його розрахунок. Про прийняття грошей або цінних паперів у депозит нотаріус видає боржникові квитанцію. На прохання боржника напис про це може бути зроблений на договорі.

5. На нотаріуса покладається обов’язок повідомити кредиторові про те, що боржник у порядку виконання зобов’язання перед ним вніс у депозит грошову суму або цінні папери. Якщо боржник не зазначив адресу кредитора і нотаріусу його адреса невідома, нотаріус не може відмовити в прийнятті грошей або цінних паперів у депозит, але він повинен при цьому повідомити боржника про те, що той зобов’язаний повідомити кредитора про виконання. Однак цей обов’язок боржника, встановлений п. 280 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України [361], не забезпечений будь-якими санкціями. Немає підстав і для твердження про те, що неповідомлення боржником кредитора про вчинене виконання означає, що зобов’язання не виконане.

6. Повернення грошових сум або цінних паперів боржникові, який вніс їх у депозит, допускається тільки за наявності письмової згоди кредитора, на користь якого був зроблений внесок, або за рішенням суду.

7. Кредитор за умови надання документів, що посвідчують особу (документів, що посвідчують право діяти від імені юридичної особи), вправі в будь-який час одержати грошові кошти або цінні папери, внесені на його ім’я в депозит нотаріуса. Гроші при цьому можуть бути на вимогу кредитора перераховані на його рахунок у банку.

8. Вимоги до боржника, що неналежне виконав зобов’язання шляхом внесення грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, можуть бути пред’явлені в суді на загальних підставах.