Стаття 1086. Захист прав боржника

1. У разі порушення клієнтом своїх обов’язків за договором, укладеним з боржником, боржник не має права вимагати від фактора повернення сум, уже сплачених йому за відступленою грошовою вимогою, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта.

2. Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо фактор не виконав свого зобов’язання передати клієнтові грошові кошти, пов’язані з відступленням права грошової вимоги, або передав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов’язання перед боржником, пов’язаного з відступленням права грошової вимоги.

1. Частина 1 ст. 1086 ЦК формулює загальне правило, відповідно до якого боржник, який виконав відступлену грошову вимогу на користь фактора, не може вимагати від фактора повернення цих сум, посилаючись на порушення клієнтом зобов’язання перед ним (боржником), оскільки за порушення свого зобов’язання перед боржником клієнт має відповідати безпосередньо перед боржником.

2. Як виняток із загального правила ч. 1 ст. 1086 ЦК у ч. 2 цієї ж статті формулюється спеціальне правило, відповідно до якого і за наявності у боржника права на одержання безпосередньо від клієнта суми, сплаченої факторові за відступленою грошовою вимогою, боржник має право вимагати повернення цієї суми від фактора за наявності однієї із таких умов:

1) фактор не виконав свого зобов’язання передати клієнтові грошові кошти, пов’язані з відступленням грошової вимоги;

2) фактор передав клієнтові гроші, знаючи про порушення клієнтом зобов’язання перед боржником, пов’язаного з від ступленим правом вимоги.