Стаття 1110. Строк ліцензійного договору

1. Ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності.

2. Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об’єкта права інтелектуальної власності. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору.

3. У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п’ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п’ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.

1. Строк ліцензійного договору не може виходити за межі строку чинності права, яке є предметом договору. За відсутності в договорі умови про строк ліцензійного договору договір вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності майнового права на відповідний об’єкт інтелектуальної власності, але не більше ніж на п’ять років. Договір вважається продовженим на невизначений час, якщо за шість місяців (не менше) до спливу зазначеного п’ятирічного строку жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про відмову від договору. Кожна із сторін ліцензійного договору, продовженого на невизначений термін, має право на свій розсуд відмовитись від договору, письмово попередивши іншу сторону про розірвання договору за шість місяців (якщо більш тривалий строк не встановлений договором).

2. Будь-яке порушення ліцензійного договору однією із його сторін дає право іншій стороні розірвати ліцензійний договір шляхом вчинення одностороннього правочину — заяви про відмову від договору. Зокрема, ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого терміну початку використання об’єкта інтелектуальної власності. Якщо ж ліцензійний договір продовжений на невизначений час відповідно до ч. 3 ст. 1110 ЦК, то кожна із його сторін на свій розсуд вправі відмовитись від договору, повідомивши про це іншу сторону за шість місяців до розірвання договору.