Стаття 1064. Ощадна книжка

1. Укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою.

В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред’явлення ощадної книжки у банк.

2. Відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником.

3. Видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред’явлення ощадної книжки.

Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред’явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.

1. Із ч. 1 ст. 1064 ЦК не можна робити такий висновок, що вона забороняє в інший спосіб підтверджувати укладення договору банківського вкладу з фізичною особою. Укладення такого договору може підтверджуватись як ощадною книжкою, так і іншими способами, передбаченими ч. 1 ст. 1059 ЦК. Пункт 10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах [429] передбачає підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок ощадною книжкою або іншим документом, що її замінює і видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

2. Якщо укладення договору банківського вкладу підтверджується ощадною книжкою, остання має надаватись вкладником при видачі банківського вкладу, при виплаті процентів і при перерахуванні коштів з рахунка за вкладом відповідно до законодавства і договору.