Стаття 998. Недійсність договору страхування

1. Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом.

Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо:

1) його укладено після настання страхового випадку;

2) об’єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

2. Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених цим Кодексом.

1. Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним судом з підстав, встановлених положеннями Цивільного кодексу щодо правочинів. Крім того, підлягають визнанню недійсними судом договори страхування, укладені після настання страхового випадку, передбаченого цим договором (незалежно від того, чи знали сторони про настання страхового випадку), а також ті договори страхування, об’єктом яких є майно, що підлягає конфіскації (незалежно від часу виникнення підстави для конфіскації). Зазначення в частині третій ст. 29 Закону «Про страхування» на те, що договір страхування визнається недійсним в судовому порядку, не виключає нікчемності таких договорів, якщо вона встановлена Цивільним кодексом.

2. Застосування до договорів страхування загальних наслідків недійсності правочинів, встановлених Цивільним кодексом, означає повернення страховиком страхувальникові отриманих страхових платежів. Страхувальник не зобов’язаний повертати страховикові вартість отриманої послуги, оскільки договір визнано недійсним і він ніякої послуги не отримував. Страхова виплата, здійснена страховиком на користь страхувальника, в разі недійсності договору страхування підлягає поверненню. Зазначення в ч. 2 ст. 998 ЦК на застосування наслідків недійсності правочинів, встановлених Цивільним кодексом, не виключає застосування ст. 208 ГК [31], якщо договір страхування кваліфікується як господарський.