Стаття 381. Садиба як об’єкт права власності

1. Садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

2. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

1. Ця стаття дає визначення садиби, що не давалося раніше чинним Цивільним кодексом і цивільним законодавством взагалі. Але застосування правила про садибу як об’єкт права власності значною мірою буде неможливим до тих пір, поки такий комплексний об’єкт права власності не буде визнано Земельним кодексом [38] та актами про державну реєстрацію прав на нерухоме майно. На сьогодні ст. 120 ЗК виходить із того, що житловий будинок є самостійним об’єктом права власності та цивільного обороту, а земельна ділянка, на якій житловий будинок розташований, — це інший об’єкт, що переважно підпорядковується правовому режиму, який установлюється Земельним кодексом та іншими актами земельного законодавства. Із цього ж виходить і ст. 377 ЦК, що передбачає порядок переходу права власності на земельну ділянку у разі придбання, зокрема житлового будинку.

2. Разом з тим слід визнати, що положення ч. 2 ст. 381 буде вносити необхідну ясність у правовідносини, що виникають при відчуженні житлового будинку. Вона встановлює, коли інше не передбачено законом або договором, вважається, що при відчуженні житлового будинку відчужується вся садиба.