Стаття 155. Статутний капітал акціонерного товариства

1. Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.

Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим розміру, встановленого законом.

2. У процесі створення акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій здійснюється після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

3. Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.

(Із змін, від 17.09.2008)

1. Частина 1 ст. 155 ЦК визначає соціально-економічне призначення статутного капіталу акціонерного товариства — гарантувати інтереси його кредиторів. Тому в будь-якому разі він не може бути меншим того розміру, який встановлено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону «Про акціонерні товариства» мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства не може бути меншим 1250 мінімальних заробітних плат на момент створення акціонерного товариства. Таким моментом слід вважати день державної реєстрації акціонерного товариства. На день підписання цієї книги до друку чинною була мінімальна заробітна плата 625 грн. Отже, мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 781250 грн., а в зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 1 липня 2009 р. до 630 грн. мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства буде становити 787500 грн. Правило абзацу другого ч. 1 ст. 155 ЦК про те, що мінімальний розмір статутного капіталу не може бути меншим встановленого законом,, неправильно було б тлумачити так, що воно поширюється на весь період існування акціонерного товариства і що в будь-який момент статутний капітал не може бути меншим встановленого мінімуму, який визначається з урахуванням мінімальної заробітної плати та цей же момент. Це твердження не спростовується абзацом четвертим ч. 2 ст. 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» [192], яка невідповідність мінімальному розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону визнає підставою для постановлення судового рішення щодо, припинення юридичної особи за заявою органу, що здійснює державну реєстрацію (ч. 1, 2 ст. 110 ЦК), оскільки закон не встановлює будь-яких вимог щодо розміру статутного капіталу на будь-який інший момент, ніж момент створення акціонерного товариства.

2. Статутом акціонерного товариства передбачається розмір його статутного капіталу, який встановлює загальну номінальну вартість акцій, що розподіляються між засновниками та розповсюджуються до створення товариства шляхом передплати. Після створення акціонерного товариства статутний капітал використовується лише для визначення відповідності закону розміру вартості чистих активів товариства. Тому, якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити та зареєструвати в установленому порядку зменшення свого статутного капіталу до рівня вартості чистих активів або нижче. Якщо вартість чистих активів стає меншою мінімального розміру статутного капіталу, що встановлений законом, товариство підлягає ліквідації. При цьому слід враховувати, що законом встановлено порядок визначення мінімального розміру статутного капіталу тільки на день реєстрації (ч. 1 ст. 14 Закону «Про акціонерні товариства» [228]). У подальшому розмір статутного капіталу публічно не контролюється, а контролюється тільки відповідність вартості чистих активів встановленим вимогам. Але і цей контроль унаслідок непогодженості між положеннями законів не доводиться до логічного завершення. За логікою речей, невідповідність чистих активів вимогам ч. 3 ст. 155 ЦК і ч. 3 ст. 14 Закону «Про акціонерні товариства» мала б тягти пред'явлення позову про ліквідацію акціонерного товариства. Але немає того державного органу, якому законом надане повноваження звернутись до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства в таких випадках. Стаття 155 ЦК і ст. 14 Закону «Про акціонерні товариства» взагалі не передбачають у подібних випадках можливості вирішення питання про ліквідацію акціонерного товариства за рішенням суду. Абзац четвертий ч. 2 ст. 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» [192] передбачає можливість постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, зокрема у разі «невідповідності мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону». Цим формулюванням не охоплюються випадки, коли вартість чистих активів стає меншою мінімального розміру статутного капіталу. Відповідно до ч. 2 ст. 110 ЦК орган, що здійснює державну реєстрацію, може звернутись до суду у випадках, коли встановлено законом, що юридична особа може бути ліквідована за рішенням суду. Але ні одним законом не передбачено, що зменшення вартості чистих активів до рівня, який є меншим мінімального розміру статутного капіталу, є підставою ліквідації юридичної особи за рішенням суду. Органи державної податкової служби вправі звертатись до суду з позовами про скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, але ж тільки у випадках, встановлених законом.