Стаття 411. Право землекористувача на відчуження права користування земельною ділянкою

1. Землекористувач має право на відчуження права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, якщо інше не встановлено законом.

2. У разі продажу права користування земельною ділянкою власник цієї земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на його придбання, за ціною, що оголошена для продажу, та на інших рівних умовах.

3. Землекористувач зобов’язаний письмово повідомити власника земельної ділянки про продаж права користування нею. Якщо протягом одного місяця власник не надішле письмової згоди на купівлю, право користування земельною ділянкою може бути продане іншій особі.

4. У разі порушення права переважної купівлі настають наслідки, передбачені статтею 362 цього Кодексу.

5. У разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі власник земельної ділянки має право на одержання відсотків від ціни продажу (вартості права), встановлених договором.

1. Застереження про те, що винятки із правила ч. 1 ст. 411 ЦК можуть встановлюватись законом, означає, що інше не може встановлюватись договором. Законом на цей час такі винятки не встановлювались.

2. У ч. 2 — 4 ст. 411 ЦК не тільки встановлюється переважне право власника земельної ділянки на придбання права користування нею у разі продажу цього права землекористувачем, а й встановлюється механізм реалізації цього переважного права та його захисту.

3. У ч. 5 ст. 411 ЦК не формулюється норма прямої дії. Відсотки, право на одержання яких має власник при продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою на умовах емфітевзису, мають бути встановлені договором. Якщо договором це не встановлено, власник права на отримання відсотків не має.