Стаття 741. Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ренти

1. Якщо договором ренти не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти, розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.

2. Якщо майно було передано у власність платника ренти безоплатно, у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати. від платника ренти виплати річної суми ренти.

3. Якщо майно було передано у власність платника ренти за плату, одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.

1. Стаття, що коментується, встановлює правило про розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ренти. Якщо ж договір ренти припиняється у зв’язку із спливом строку договору (строку, впродовж якого діє обов’язок платника виплачувати ренту), розрахунки між сторонами мають проводитись тільки в частині заборгованості платника ренти, що виникла в період дії договору. У разі припинення договору ренти у зв’язку із спливом строку його дії річ, передана одержувачем ренти під виплату ренти, залишається у власності платника ренти. Важливо мати на увазі, що зі смертю одержувача ренти зобов’язання, що виникло на підставі договору ренти, не припиняється, оскільки зобов’язання щодо виплати ренти полягає у виплаті ренти і не може кваліфікуватись як нерозривно пов’язане з особою кредитора (ч. 2 ст. 608 ЦК).

2. Правила ст. 741 ЦК з урахуванням ч. 3 ст. 6 ЦК мають диспозитивне значення. Сторонам договору ренти треба вкрай серйозно поставитись до встановлення в договорі умов, які б врегулювали їх відносини інакше, ніж ст. 741 ЦК, оскільки соціально- економічна обґрунтованість положень цієї статті викликає сумніви. Якщо ж сторони не скористались можливістю визначити взаємні права та обов’язки на випадок розірвання договору на свій розсуд, у суду буде можливість відійти від букви ст. 741 ЦК з посиланням на принцип верховенства права (засади справедливості, зокрема пропорційності).

3. Відповідно до ст. 741 ЦК права і обов’язки сторін, що виникають у зв’язку з розірванням договору безстрокової ренти, не залежать від того, хто був ініціатором розірвання договору. Отже, наслідки, передбачені ч. 2 і 3 ст. 741 ЦК, виникають і при відмові платника безстрокової ренти від договору, і при розірванні договору безстрокової ренти на вимогу одержувача ренти. Критерієм для визначення наслідків розірвання договору є платність чи безоплатність передання одержувачем ренти майна під виплату ренти. Строковий чи безстроковий характер ренти не впливає на розрахунки між сторонами у разі розірвання договору.

4. При безоплатному переданні майна розірвання договору безстрокової ренти тягне такі наслідки: 1) майно залишається у власності платника ренти; 2) одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти. Ці правила стимулюють платника безстрокової ренти до використання свого права на розірвання договору на свій розсуд шляхом відмови від нього, як це передбачено ст. 739 ЦК. Для того, щоб ці невигідні для одержувача ренти обставини не настали, він повинен домагатись включення до договору ренти умов про розрахунки у разі розірвання договору, які б були більш сприятливими для нього та виключали застосування ч. 2 ст. 741 ЦК.

5. У разі передання майна у власність платника ренти за плату це майно при розірванні договору залишається у власності платника ренти, але на нього покладаються обов’язки виплатити річну суму ренти і вартість переданого майна. Це правило стимулює платника ренти до належного виконання своїх обов’язків з метою запобігти розірвання договору на вимогу одержувача ренти (ст. 740 ЦК). Не можна не помітити занадто жорсткий підхід законодавця до платника ренти в цьому випадку: платник ренти за плату отримав майно під виплату ренти, протягом певного часу виплачував ренту, а при розірванні договору (в тому числі і за своєю ініціативою не в зв’язку з будь-яким порушенням, якого він припустився) він зобов’язується ще раз сплатити вартість майна. Щоб уникнути застосування до нього цих жорстких правил, платник ренти має на стадії укладення договору домагатись включення до його змісту умов, які інакше регулювали б відносини щодо розрахунків у зв’язку з розірванням договору безстрокової ренти та виключали б застосування ч. 3 ст. 741 ЦК.