Стаття 247. Строк довіреності

1. Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

2. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.

3. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

1. Новий Цивільний кодекс не обмежує строк, на який може бути видана довіреність. Цей строк визначає особа, що видає довіреність та зазначає його в довіреності. Допускається, щоб строк дії довіреності і взагалі не зазначався. Тоді вона буде чинною до того часу, поки не буде припинена відповідно до ст. 248 ЦК.

2. Лише стосовно довіреностей, що видані в порядку передоручення, встановлено обмеження строку їх дії. Такий строк не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої видана довіреність у порядку передоручення. Це правило випливає із загального принципу, який прямо в Цивільному кодексі не формулюється, але відомий з часів римського цивільного права: ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

3. Зазначення в довіреності дати її вчинення не можна віднести ні до змісту, ні до форми правочину. Таке зазначення вимагається спеціальною нормою ч. 3 ст. 247 ЦК. Порушення цієї вимоги тягне нікчемність довіреності як одностороннього правочину.