Стаття 687. Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу

1. Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

2. Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

3. Обов’язок перевіряти кількість, асортимент, якість, комплектність, тару та (або) упаковку товару (випробовування, аналіз, огляд тощо) може бути покладений на продавця відповідно до договору купівлі-продажу, актів цивільного законодавства та нормативно-правових актів з питань стандартизації. У цьому разі продавець повинен на вимогу покупця надати йому докази проведення такої перевірки.

4. Перевірка додержання умов договору купівлі-продажу щодо предмета договору продавцем і покупцем має здійснюватися на одних і тих самих умовах.

1. За загальним правилом, що випливає із ч. 1 ст. 687 ЦК та підтверджується ст. 680 ЦК, покупець не зобов’язаний проводити перевірку додержання продавцем умов договору щодо якості, комплектності, тари, упаковки тощо, а у разі неналежної якості товару застосовуються строки виявлення їх недоліків, установлені ст. 680 ЦК. Така перевірка проводиться тільки у випадках, передбачених договором або актами цивільного законодавства. Цими ж актами визначається порядок перевірки. Технічні питання перевірки якості товарів вирішуються державними та іншими стандартами, технічними умовами, договорами Нижче викладається порядок перевірки якості, комплектності товару, тари та упаковки на предмет їх відповідності вимогам законодавства, договору, державним та іншим стандартам, технічним умовам, зразкам, описам тощо.

Приймання товарів за якістю та комплектністю

2. Відповідно до ч. 1 ст. 687 ЦК покупець має здійснювати перевірку додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо якості, комплектності, тари, упаковки відповідно до договору та актів цивільного законодавства. Таким актом на цей час є Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю [492] (далі — Інструкція). Випадки, коли перевірка якості та комплектності продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання (далі — товарів) проводиться відповідно до цієї Інструкції є наступними:

1) відповідно до ч. 1 ст. 269 ГК [31] строки і порядок установлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх отриманні, визначаються відповідно до цього Кодексу. Стаття 271 ГК надає Кабінету Міністрів України повноваження затверджувати Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання. Це дає підставу для висновку, що в Україні зберегли чинність (до затвердження нових актів Кабінетом Міністрів) Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення [489] та Положення про поставки товарів народного споживання [490], які свого часу були затверджені Радою Міністрів Союзу РСР. Пункт 45 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та п. 38 Положення про поставки товарів народного споживання встановлюють, що порядок і строки приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю визначається Державним арбітражем СРСР. Отже, в Україні є чинною Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, що була затверджена Державним арбітражем при Раді Міністрів Союзу РСР. Додержання правил цієї Інструкції є обов’язковим, якщо купівля-продаж товарів здійснюється на підставі договору поставки;

2) відповідно до ч. 2 ст. 713 ЦК до договору контрактації застосовуються положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом. Це дає підстави для висновку про те, що Інструкція застосовується до відносин, коли купівля-продаж товарів здійснюється на підставі договору контрактації сільськогосподарської продукції;

3) у відповідних випадках у силу ст. 716 ЦК Інструкція підлягає застосуванню, коли купівля-продаж товарів здійснюється на підставі договорів міни (бартеру);

4) Інструкція може застосовуватись до інших договорів купівлі-продажу, якщо така умова включена до тексту договору.

У решті випадків підстав для застосування Інструкції немає, а недоліки проданих товарів можуть бути виявлені відповідно до ст. 680 ЦК.

3. Пункт 1 Інструкції допускає можливість установлення договором особливостей приймання відповідних видів товарів, тобто сторони вправі в договорі встановити інші строки та порядок приймання, ніж ті, що передбачені Інструкцією. Порядок перевірки якості та комплектності товару, тари та упаковки відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 687 ЦК може встановлюватись нормативно-правовими актами з питань стандартизації, під якими тут розуміються стандарти і технічні умови. Відступати від таких актів забороняється. Проте за відсутності позову про визнання недійсними умов договору купівлі-продажу, що передбачають інший порядок приймання товарів за якістю, ніж установлений нормативно-правовими актами з питань стандартизації, відповідні умови договорів підлягають застосуванню. Слід ураховувати, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю або в певній частині пов’язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Оскільки нормативно-правові акти з питань стандартизації є обов’язковими в силу закону, невідповідність умов договору купівлі-продажу про порядок приймання товарів дає господарському суду право визнати такі умови недійсними.

4. При вивозі товарів покупцем із складу продавця, при отриманні покупцем товарів, доставлених продавцем, на своєму складі здійснюється перевірка якості, яка у ч. 1 ст. 269 ГК названа звичайною, тобто така перевірка, яка є можливою в умовах, коли підраховується кількість товарних одиниць або тарних місць, або визначається вага нетто чи брутто. Повна перевірка якості та комплектності товару має здійснюватись пізніше.

5. Приймання товарів (вантажів) від підприємств транспорту (перевізників) здійснюється згідно з правилами, чинними на відповідних видах транспорту, і не виключає наступної перевірки якості товарів та комплектності за правилами, встановленими Інструкцією, Особливими умовами поставки та договором купівлі-продажу.

6. Покупці — торговельні підприємства, які перепродають (перевідправляють) товари своїм споживачам (покупцям) у первинній упаковці виготовлювача, не зобов’язані здійснювати приймання товарів за якістю, крім випадків, коли такий їх обов’язок передбачений договором або спеціальними правилами. Для продавців дуже важливо домагатись включення до договору купівлі-продажу умов про те, що покупці, які здійснюють подальше відчуження товару, зобов’язані здійснювати перевірку якості товарів відповідно до Інструкції та Особливих умов поставки та інших актів законодавства. Це буде виключати пред’явлення до продавців вимог третіми особами, які отримали товари в порядку їх подальшого відчуження.

Зазначені покупці зобов’язані здійснювати перевірку якості отриманих товарів також у випадках, коли товари отримані у пошкодженій, відкритій або немаркованій тарі, у випадках отримання товарів у тарі з пошкодженими пломбами виготовлювача, наявності ознак псування товару.

7. Установлені наступні граничні строки приймання товарів за якістю та комплектністю:

1) при отриманні товарів від продавця, що знаходиться в іншому місті — 20 днів після видачі товару органом транспорту, або доставки його на склад покупця, або вивезення товару покупцем із складу продавця;

2) при отриманні товарів від продавця, що знаходиться в тому ж місті, — протягом 10 днів після доставки його на склад покупця чи отримання товару на складі продавця;

3) при отриманні швидкопсувних товарів — 24 години після доставки товару на склад покупця чи отримання його на складі продавця. Цей строк є граничним. Стосовно окремих видів швидкопсувних товарів конкретні строки приймання повинні встановлюватись договорами з урахуванням строків придатності товарів;

4) приймання за якістю та комплектністю товарів, на які встановлено гарантійні строки, здійснюється при розкритті тари (розпакуванні) в межах гарантійних строків;

5) акт про приховані недоліки товару має бути складений упродовж 5 днів після виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня доставки товару на склад одержувача, який виявив приховані недоліки. Це стосується і випадків, коли приховані недоліки виявлені в процесі обробки товару, яка послідовно здійснюється двома або кількома підприємствами. Прихованими є такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду товарів перевірці та були виявлені в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування або зберігання;

6) роздрібним торговельним організаціям надається право незалежно від приймання товарів відповідно до загального порядку складати акти про виробничі недоліки товарів, якщо такі недоліки були виявлені при підготовці товарів до роздрібного продажу або при роздрібному продажу, протягом чотирьох місяців після отримання товарів.

Упродовж зазначених строків приймання товарів за якістю та комплектністю має бути закінчене. Мається на увазі, що приймання товарів охоплює і всі дії щодо оформлення акта приймання, крім затвердження акта приймання керівником підприємства — одержувача (покупця).

8. Приймання товарів за якістю здійснюється спеціалістами (компетентними особами). Приймання здійснюється відповідно до стандартів, технічних умов, Особливих умов поставки, інших обов’язкових для сторін правил за супровідними документами, що засвідчують якість і комплектність товарів (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість тощо). Відсутність товаросупроводжувальних документів не перешкоджає здійсненню приймання.

9. Вибіркова (часткова) перевірка якості товарів з поширенням результатів перевірки на всю партію товарів є можливою. Але це є припустимим лише у випадках, передбачених стандартами, технічними умовами, Особливими умовами поставки, іншими обов’язковими правилами або договором купівлі-продажу.

10. У разі виявлення недоліків при перевірці компетентними особами покупця якості або некомплектності товарів, приймання товарів припиняється, складається акт, у якому зазначається кількість оглянутих товарів та характер виявлених недоліків (п. 16 Інструкції [492]). Одночасно покупець має забезпечити зберігання товарів в умовах, які викликають погіршення їх якості та змішування їх з однорідними товарами до прибуття представника продавця (постачальника)

11. На отримувача товару у випадках виявлення недоліків товару покладається обов’язок викликати для участі у прийманні представника виготовлювача (відправника), що знаходиться в тому ж місті. Представник продавця, що знаходиться в іншому місті, викликається, якщо це передбачено договором, Особливими умовами поставки або іншими обов’язковими правилами. Вимоги до виклику, що надсилається виготовлювачеві (відправникові), встановлюються п. 17 Інструкції. Автори рекомендують викликати представника постачальника (відправника) завжди (хоч би це і було необов’язковим). Це буде спростовувати докази іншої сторони про те, що отримувач пропустив установлені строки приймання товарів та вніс до акта відомості про строк приймання, які не відповідають дійсності.

12. Виклик передається телеграфом (телефонограмою) не пізніше 24 годин після виявлення невідповідності якості чи комплектності товару встановленим вимогам. Якщо недоліки виявлені у швидкопсувних товарах, виклик передається негайно після виявлення недоліків.

13. Установлені наступні строки, впродовж яких виготовлювач (відправник) зобов’язаний забезпечити явку представника і впродовж якого одержувач не має права здійснювати подальше приймання товарів за якістю:

1) представник виготовлювача, який знаходиться в іншому місті, ніж одержувач, зобов’язаний з’явитись не пізніше трьох днів після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду. Триденний строк слід відраховувати від нуля годин наступного після отримання телеграми (телефонограми) дня. Потім треба додати години, необхідні для проїзду;

2) виготовлювач, який знаходиться в тому ж місті, що і одержувач, має забезпечити явку представника не пізніше наступного дня, а якщо здійснюється приймання швидкопсувних товарів, — не пізніше 4 годин після отримання виклику (якщо у виклику не зазначено інший строк явки).

Виготовлювач (відправник), що знаходиться в іншому місті, ніж одержувач товару, зобов’язаний не пізніше наступного дня повідомити одержувача телеграмою чи телефонограмою про те, чи буде направлений представник для участі у прийманні товарів. Якщо таке повідомлення в цей строк не передане, а також у разі спливу строків, установлених для явки представника виготовлювача (відправника), одержувач має право здійснити приймання товарів за якістю та комплектністю без участі зазначеного представника.

14. Представник, який направляється виготовлювачем (відправником) для участі у прийманні товарів, повинен мати посвідчення (а не довіреність) на право участі у визначенні якості та комплектності відповідних товарів. Посвідчення має бути підписане керівником підприємства-виготовлювача (відправника) та скріплене печаткою. Виготовлювач (відправник) має право уповноважити на участь у прийманні товарів інше підприємство, що знаходиться у місті приймання товарів. Посвідчення представникові, що направляється цим підприємством, підписує керівник цього підприємства.

15. Якщо представник виготовлювача (відправника) для участі у прийманні товарів не з’явився або відповідно до чинних правил не викликався, приймання товарів за якістю та комплектністю має здійснюватись з участю експерта торгово-промислової палати або інспекції якості. На цей час діють Інспекції якості сільськогосподарської продукції, які входять до складу місцевих державних адміністрацій та на які покладається обов’язок визначення якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції [411], і Українська помологічно-ампелографічна інспекція, яка проводить експертну оцінку якості насіння та садивного матеріалу на вимогу споживачів (п. 7.3 Положення про Українську державну помологічно-ампелографічну інспекцію [455].

Лише за відсутності в місці знаходження одержувача торгово-промислової палати (її відділень, експертів) або інспекції якості до приймання товарів залучається на розсуд одержувача компетентний представник: 1) або іншого підприємства (він призначається керівником підприємства, що підтверджується посвідченням, яке підписується керівником цього підприємства та скріплюється печаткою); 2) або громадськості підприємства-отримувача. Представника громадськості призначає керівник (заступник керівника) підприємства-отримувача із складу працівників підприємства, список яких затверджується виборним органом первинної профспілкової організації на строк повноважень цього органу. Як представники громадськості для участі у прийманні товарів не можуть призначатись матеріально-відповідальні, підпорядковані їм особи, а також особи, які здійснюють облік, зберігання, приймання, відпуск матеріальних цінностей, зокрема, керівники підприємств та їх заступники, працівники відділів технічного контролю, бухгалтери, товарознавці, працівники юридичної служби.

16. Вимоги до посвідчення, яке видається представникові іншого підприємства за підписом керівника цього підприємства, встановлені п. 23 Інструкції. У ньому обов’язково має міститись зазначення на партію товарів, у прийманні якої має право брати участь представник. Лише на вихідні дні посвідчення може бути оформлене в попередній робочий день без зазначення на партію товарів. Додатково до цих вимог установлюється, що посвідчення, яке видається представникові громадськості підприємства-одержувача, має містити зазначення на дату і номер рішення виборного органу первинної профспілкової організації, яким цей представник отримав право бути призначеним для участі в прийманні.

17. Особи, які призначаються для участі у прийманні товарів за якістю іншим підприємством, а також представники громадськості, мають бути ознайомлені із стандартами, технічними умовами, умовами договорів та актами законодавства, що визначають порядок приймання товарів за якістю. Вони не вправі отримувати винагороду за участь у прийманні. Це не перешкоджає збереженню за ними середньої заробітної плати за основним місцем роботи на період їх участі у прийманні товарів.

18. Якщо стандартами, технічними умовами або іншими обов’язковими правилами передбачено відбір зразків (проб), здійснюється відбір зразків (проб), про що складається акт відповідно до п. 27 Інструкції [492]. Із відібраних зразків один залишається в одержувача, а інший передається виготовлювачеві (відправникові).

19. За результатами перевірки якості товарів складається акт, до якого п. 29 Інструкції встановлено численні формальні вимоги. Акт підписується особами, які здійснювали приймання товарів. Особа, яка брала участь у прийманні товарів, може підписати акт з викладенням своєї думки, в тому числі непогодження із занесеними до акта відомостями. Акт підлягає затвердженню керівником підприємства-одержувача не пізніше трьох днів після його складання.

20. Якщо для перевірки якості залучається експерт торгово-промислової палати або представник відповідної інспекції, вважається, що саме вони проводять перевірку якості (експертизу) товарів з участю відповідних працівників підприємства-одержувача (покупця). Ці особи складають висновки, які підписуються також працівниками підприємства-одержувача (покупця), що брали участь у перевірці якості. Експерти торгово-промислових палат та представники відповідних інспекцій залучаються до перевірки якості товарів також у випадках, коли при прийманні товарів за якістю з участю представника виготовлювача (відправника) виникли розбіжності в оцінці наявності та характеру недоліків товарів (п. 30 Інструкції).

21. Виготовлювачеві (відправникові) і отримувачеві (покупцеві) надається право за наявності підстав оскаржити висновок інспекції з якості до вищестоящої організації, яка може призначити повторну експертизу. Це стосується тільки випадків, коли якість товарів перевірялась інспекцією. У решті випадків повторна перевірка якості товарів може проводитись відповідно до ухвали суду або постанови органів досудового слідства. Повторна перевірка якості забракованих покупцем товарів може здійснюватись виготовлювачем (відправником) лише у випадках, коли це передбачено Особливими умовами поставки, договором або іншими обов’язковими для сторін правилами.

22. Порядок приймання нафти і нафтопродуктів за якістю [458] в основному відтворює положення Інструкції. Разом з тим установлюються такі особливості: 1) Порядок поширюється на всіх суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від виду договору, на підставі якого здійснюється передання нафти або нафтопродуктів однією особою у власність іншої; 2) виклик представника виготовлювача (відправника) є обов’язковим, в тому числі й тоді, коли він знаходиться в іншому, ніж одержувач, місті; 3) у разі неявки представника виготовлювача (відправника) передбачається залучення до участі у прийманні лише компетентного представника громадськості підприємства-одержувача (покупця). Проте залучення представника іншого підприємства або експерта торгово-промислової палати не виключається, якщо на підприємстві немає профспілкової організації; 4) у всіх випадках для визначення якості нафти або нафтопродуктів проводиться відбір проби відповідно до вимог ГОСТ 2517. Відібрані проби опечатуються або пломбуються з доданням етикетки, яку підписують особи, які брали участь у відборі; 5) з відібраних проб одна залишається у отримувача, а друга направляється в акредитовану Держстандартом України випробувальну лабораторію для проведення випробування на відповідність товару вимогам нормативної документації; 5) акт приймання затверджується не пізніше наступного дня після його складання, а у випадках, коли приймання проводилось у вихідний або святковий день, — у наступний за вихідними або святковими днями робочий день.

ПРИЙМАННЯ ТОВАРІВ ЗА КІЛЬКІСТЮ.

23. Приймання товарів за кількістю передбачає перевірку відповідності кількості товарів, яка поступила від продавця (відправника), товаросупроводжувальним документам за кожною асортиментною позицією. Тому перевірка кількості товарів передбачає одночасно і перевірку асортименту товарів. Відповідно до ч. 1 ст. 687 ЦК перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості та асортименту здійснюється у випадках і у порядку, встановленому договором та актами цивільного законодавства. Це — те ж формулювання, яке стосується приймання товарів за якістю. Тому про випадки, коли приймання товарів за кількістю є обов’язковим для покупця, див. п. 2 коментаря до ст. 687 ЦК.

24. Основним нормативно-правовим актом, що регулює приймання товарів за кількістю, є Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю [491] (далі — Інструкція), яка була затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів Союзу РСР 15 червня 1966 р. та зберегла чинність в Україні. Положення Інструкції є обов’язковими, якщо інше не встановлено Особливими умовами поставки, стандартами, технічними умовами, іншими обов’язковими для сторін правилами або договором.

25. У момент отримання товару покупцем на складі продавця (при вивезенні товарів покупцем із складу продавця), на своєму складі (при доставці товару транспортом продавця), в момент розкриття опломбованого транспортного засобу загального користування, яким доставлено товар, зазвичай проводиться перевірка ваги брутто, кількості тарних місць (якщо товар доставлений у закритій тарі). При прийманні товарів безпосередньо від представника продавця, якщо при цьому виявляється невідповідність кількості або асортименту товарів товаросупроводжувальній документації, сторони мають вирішувати всі питання за взаємним погодженням. До врегулювання розбіжностей покупець має право не приймати товари і не засвідчувати їх приймання шляхом підписання відповідних документів (накладної тощо). Лише стосовно випадків доставки продавцем товарів на склад покупця останньому надається право, крім перевірки ваги брутто і кількості тарних місць, вимагати розкриття тари і перевірки ваги нетто та кількості товарних одиниць у кожному місці. Якщо це право покупець не реалізував, він не позбавляється можливості здійснити приймання товарів за кількістю (за вагою нетто або кількістю товарних одиниць) у момент розкриття тарних місць у межах граничних строків, встановлених Інструкцією, іншими обов’язковими правилами або договором.

26. При виявленні невідповідності кількості або асортименту товарів під час розкриття опломбованого транспортного засобу та його розвантаження приймання має здійснюватись відповідно до Інструкції. Оскільки дотриматись усіх положень Інструкції щодо припинення приймання, виклику представника постачальника тощо при цьому неможливо у зв’язку з неможливістю затримання на декілька днів транспортного засобу, яким доставлені товари за пломбами продавця, приймання товарів за кількістю в таких випадках слід із самого початку проводити з участю представника іншого підприємства або представника громадськості підприємства-отримувача (покупця) товарів. Цієї рекомендації доцільно було б дотримуватись також у випадках, коли при розвантаженні транспортного засобу загального користування виявляється пошкодження закритих тарних місць, що не виключає надіслання телеграмою (телефонограмою) повідомлення про виявлену недостачу та виклику представника постачальника (відправника).

27. Приймання товарів за кількістю та асортиментом від перевізника здійснюється відповідно до правил, чинних стосовно відповідних видів транспорту. При цьому перевізник має передати вантажоотримувачеві (покупцеві) товари, як правило, так, як він їх отримував від продавця (вантажовідправника) (у транспортному засобі за пломбами продавця, який у відносинах перевезення є відправником; за вагою брутто; за кількістю закритих тарних місць; за вагою нетто; за кількістю товарних одиниць).

28. Приймання товарів за кількістю впродовж строків, установлених Інструкцією [491], є обов’язковим у випадках, зазначених у п. 2 та 24 коментаря до ст. 687 ЦК. Лише оптові торговельні організації, які перевідправляють товар у первинній упаковці виготовлювача, мають право не розкривати закриті тарні місця та не перевіряти кількість товарів усередині тари, якщо інше не передбачено обов’язковими правилами або договором. Проте доречною була б рекомендація продавцям договорами купівлі- продажу передбачати обов’язок покупців, які здійснюють подальше перевідправлення товарів, проводити приймання товарів усередині тарних місць за кількістю товарних одиниць або за вагою нетто.

29. Установлено наступні строки приймання товарів за кількістю, які надійшли в закритій тарі. За вагою нетто та кількістю товарних одиниць такі товари приймаються в момент розкриття тари, але не пізніше 10 днів після отримання товарів. Швидкопсувні товари приймаються впродовж 24 годин після їх отримання, якщо інші строки не встановлено договором, обов’язковими для сторін правилами або не випливають із особливостей товару.

30. Приймання продукції спочатку здійснюється уповноваженими керівником або заступником керівника підприємства-покупця матеріально-відповідальними особами. Таких осіб має бути принаймні дві. В іншому випадку не буде можливості виконати вимогу п. 16 Інструкції, відповідно до якого при виявленні недостачі має бути складено акт за підписами осіб, які здійснювали приймання. У випадках, коли відсутня можливість після виявлення недостачі припинити приймання та викликати представника продавця (відправника) для приймання товарів, доцільно із самого початку залучити представника іншого підприємства або представника громадськості підприємства- покупця.

31. При прийманні товарів за кількістю перевіряється відповідність їх кількості товаросупроводжувальним документам. Але відсутність цих документів не є перешкодою для здійснення приймання. У таких випадках складається акт про фактичну наявність товарів. Якщо до покупця одночасно надійшли товари в декількох транспортних засобах та якщо ці товари оплачуються за єдиним розрахунковим документом, одночасному прийманню підлягають товари, що надійшли у всіх транспортних засобах.

32. Кількість товарів перевіряється в тих же одиницях виміру, в яких вона визначена у товаросупроводжувальних документах. Спеціально зазначається у п. 13 Інструкції на те, що у разі зазначення у товаросупроводжувальних документах ваги і кількості місць покупець зобов’язаний перевірити і вагу, і кількість місць.

33. Якщо переважування товарів без тари є неможливим, вага нетто визначається шляхом визначення ваги брутто в момент отримання продукції та ваги тари після її звільнення від товарів. Акт про вагу тари має бути складений не пізніше 10 днів після її звільнення від товарів. Вага тари з-під вологих товарів визначається негайно після вивільнення тари. В акті про результати перевірки ваги тари вказується також вага нетто товарів, визначена шляхом віднімання ваги тари від ваги товару брутто.

34. Вибіркова (часткова) перевірка кількості товарів з поширенням результатів перевірки на всю партію допускається лише у випадках, які передбачені стандартами, технічними умовами, Особливими умовами поставки, іншими обов’язковими правилами або договором.

35. При виявленні особами, які відповідно до наданих їм керівником підприємства- покупця чи його заступником повноважень здійснювати перевірку кількості товарів, недостачі приймання товарів за кількістю має бути призупинене. Мають також бути здійснені заходи щодо недопущення змішування товарів, що приймаються, з іншими однорідними товарами. Належить також скласти акт у довільній формі. Усі тарні місця, як розкриті, так і нерозкриті, товари, що знаходились у розкритих тарних місцях, мають бути пред’явлені для продовження приймання з участю компетентних представників.

36. Одночасно з призупиненням приймання товарів за кількістю в зв’язку з виявленою недостачею необхідно телеграмою (телефонограмою) викликати для участі у подальшому прийманні представника продавця (відправника), що знаходиться у тому ж місті, що і покупець (одержувач). Представник продавця (відправника), що знаходиться у іншому, ніж покупець (одержувач), місті, викликається лише у випадках, передбачених договором, Особливими умовами поставки або іншими обов’язковими правилами. Проте викликати представника було б доцільним і в цьому випадку, оскільки це свідчило б про добросовісність покупця. Продавець (відправник), що знаходиться в тому ж, що і покупець, місті, зобов’язаний забезпечити явку свого представника не пізніше наступного дня після отримання виклику, а у разі приймання швидкопсувних товарів — не пізніше 4 годин після отримання виклику.

37. Продавець (відправник), що знаходиться в іншому, ніж покупець (одержувач) місті, зобов’язаний не пізніше наступного дня повідомити покупця про явку представника телеграмою або телефонограмою. Неотримання покупцем такого повідомлення у зазначений строк дає право покупцю здійснити приймання товарів за кількістю без участі представника продавця (відправника). Продавець, що знаходиться в іншому, ніж покупець, місті, зобов’язаний забезпечити явку свого представника не пізніше трьох днів після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду.

Представник продавця (відправника) повинен мати посвідчення, що підтверджує наявність у нього повноваження брати участь у прийманні товарів.

Продавець (відправник) має право уповноважити на участь у прийманні товарів інше підприємство, яке знаходиться у тому ж місті, що і покупець. Таке підприємство призначає представника, якому видається посвідчення за підписом керівника чи заступника керівника цього підприємства.

38. Вимоги до повідомлення про виклик представника продавця встановлюються п. 17а Інструкції.

39. У разі неявки представника продавця (відправника) покупець зобов’язаний залучити до участі у прийманні компетентного представника іншого підприємства, призначеного керівником цього підприємства або його заступником, чи представника громадськості. Представник громадськості підприємства-покупця призначається керівником чи заступником керівника цього підприємства із числа працівників цього підприємства, список яких затверджується виборним органом первинної профспілкової організації підприємства на строк його повноважень, визначений статутом відповідної профспілки.

40. Як представники громадськості для участі у прийманні товарів за кількістю не можуть призначатись матеріально-відповідальні та підпорядковані їм працівники особи, трудові обов’язки яких полягають у здійсненні обліку, зберіганні, прийманні, відпуску матеріальних цінностей. Зокрема, в п. 20 Інструкції [491] зазначається на неприпустимість призначення представниками громадськості керівників підприємств, їх заступників, працівників відділів технічного контролю, бухгалтерів, товарознавців, працівників юридичної служби претензіоністів. Одна і та ж особа може брати участь у прийманні товарів за кількістю як представник громадськості не частіше, ніж два рази в місяць.

41. Представник, що призначається для участі у прийманні товарів за кількістю, має бути компетентний у питаннях визначення кількості продукції. Якщо здійснюється тільки підрахунок кількості товарних одиниць товару, то компетентною має бути визнана будь-яка особа, що уміє рахувати. В інших випадках визначення кількості товарів потребує спеціальних професійних знань або досвіду відповідної трудової діяльності. Такі знання чи досвід, наприклад, необхідні для визначення кількості деревини (круглого лісу чи пиломатеріалів).

Як представники, так і інші особи, що здійснюють приймання товарів за кількістю, мають бути ознайомлені з Інструкцією.

Представник іншого підприємства та представник громадськості не вправі отримувати винагороду за участь у прийманні товарів, що не виключає їхнього права на збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час участі у прийманні товарів.

42. У разі виявлення за результатами приймання товарів за кількістю їх недостачі складається акт, вимоги до якого встановлені п. 25 Інструкції. Акт підписується всіма особами, що брали участь у прийманні товарів. За необхідності ці особи можуть викласти в акті свою особливу думку стосовно наявності та розміру недостачі, її причин, додержання порядку приймання тощо. В акті перед підписами осіб, що брали участь у прийманні товарів, зазначається, що вони попереджені про відповідальність за підписання акта, який містить відомості, що не відповідають дійсності.

Керівник підприємства-покупця затверджує акт приймання не пізніше наступного після складення акта або першого робочого після цього дня, якщо приймання товарів та складання акта здійснювались у вихідній або святковий день.

43. Відповідно до ст. 30 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» [173] державний метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковці здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері метрології. Порядок здійснення такого нагляду та оформлення його результатів установлюється нормативно-правовими актами зазначеного органу (на сьогодні це Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики [238]. Здійснення такого нагляду не виключає перевірки кількості фасованих товарів в упаковці відповідно до Інструкції. Участь представника органу у сфері метрології у прийманні фасованих товарів є неможливою, поки це не передбачено законом. Немає ніяких підстав стверджувати, що в Україні зберігають чинність інструктивні вказівки Державного арбітражу Союзу РСР «Про розгляд спорів, пов’язаних з недостачами продукції і товарів при поставках» від 31 грудня 1982 р. № 1-1-6 [493], відповідно до яких перевірка фактичної ваги товарів, відвантажених у стандартній упаковці, має здійснюватись виключно з участю представника продавця, органу стандартизації, відповідної державної інспекції або експерта бюро товарних експертиз.

44. Стосовно приймання за кількістю нафти і нафтопродуктів повинні враховуватись Норми природних втрат нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні, затверджені постановою Державного Комітету СРСР з матеріально- технічного постачання від 26 березня 1986 р. № 40 [494].

45. У випадках, коли порядок перевірки кількості товарів Інструкцією та іншими нормативними актами і договором не встановлений, така перевірка проводиться відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.