Стаття 126. Вихід з повного товариства

1. Учасник повного товариства, яке було створене на невизначений строк, може у будь-який момент вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу із товариства.

Достроковий вихід учасника з повного товариства, що засноване на певний строк, допускається лише з поважних причин.

2. Відмова від права вийти з повного товариства є нікчемною.

1. Якщо повне товариство створене на певний строк, то, незалежно від тривалості цього строку, учасник може вийти із повного товариства лише за наявності поважних причин. Фактичне припинення ним підприємницької діяльності від імені товариства не тягне «автоматичного» припинення ним участі в повному товаристві. Якщо повне товариство створене на невизначений строк, учасник вправі в будь-який момент вийти із товариства. Вихід здійснюється шляхом вчинення одностороннього правочину — подання заяви про вихід. У заяві визначається термін виходу, але він не може бути більш раннім, ніж через три місяці після подання такої заяви. Цей строк засновницьким договором може бути встановлений більш коротким або більш тривалим. Вимоги до форми заяви учасника про вихід із повного товариства (вона повинна бути письмовою і засвідчується нотаріально) непрямо випливають із ч. 3 ст. 29 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» [192] та виявляються при тлумаченні висновком від наступного до попереднього правового явища.

2. Визнання нікчемною відмови від права вийти із повного товариства не зачіпає правочинів (умов засновницьких договорів повних товариств) щодо встановлення порядку виходу, строків подання заяв про вихід із повних товариств, у тому числі і таких, що відступають від положень Цивільного кодексу та законів.