Стаття 1216. Поняття спадкування

1. Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

1. У зв’язку зі смертю фізичної особи значна частина її прав та обов’язків припиняється. Припиняються права і обов’язки публічного характеру, що не мають майнового змісту, припиняються майнові права та обов’язки, що мають майновий зміст, але нерозривно пов’язані з особою померлого. Але переважна більшість майнових прав та обов’язків у зв’язку зі смертю фізичної особи не припиняються, а переходять в порядку правонаступництва (спадкування).

2. Момент переходу прав та обов’язків в порядку спадкування законом визначається як час відкриття спадщини. З цього моменту права та обов’язки спадкодавця належать спадкоємцеві (ч. 5 ст. 1268 ЦК). Це стосується і спадкування дітьми спадкоємця, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після його смерті. Справа в тому, що суб’єктивне право ніколи не існує без суб’єкта. Смерть управненої особи позбавляє її цивільної правоздатності (ч. 4 ст. 25 ЦК). Після смерті цієї особи її права та обов’язки, що переходять в порядку спадкування, певний час залишаються в стані, коли їх суб’єкт є невизначеним. Визначення цього суб’єкта в порядку, який встановлено законодавством, означає, що він набув відповідних прав та прийняв на себе відповідні обов’язки з моменту смерті спадкодавця, оскільки цивільна правоздатність останнього припинилась як раз в цей момент (ч. 4 ст. 25 ЦК), а суб’єктивні цивільні права та обов’язки не можуть залишатись без суб’єкта.

3. Із ст. 1216 ЦК випливають найбільш загальні визначення понять спадкування, спадщини, спадкодавця, спадкоємця. Спадкування — це система правовідносин, в межах яких здійснюється перехід, у тому числі належне оформлення прав та обов’язків. Цей перехід може здійснюватись в найпростіших правових формах. Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від спадщини. Тут бездіяльність особи, яка проживала разом із спадкодавцем (незалежно від волі цієї особи), визнається юридичним фактом, що тягне перехід спадщини до цієї особи. В інших випадках у процесі переходу спадщини до спадкоємця виникають складні правовідносини з участю спадкоємців, нотаріуса, суду, державної виконавчої служби.

Спадщина — це сукупність прав та обов’язків, що переходять у порядку спадкування.

Спадкодавець — це особа, яка померла та від якої до спадкоємців переходять її права та обов’язки.

Спадкоємці — це особи, до яких у порядку спадкування переходять права та обов’язки спадкодавця.