Стаття 184. Речі, визначені індивідуальними або родовими ознаками
1. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.
Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
2. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.
Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
1. Поділ речей на визначені індивідуальними або родовими ознаками має суттєве юридичне значення. Щодо речей одного та другого із названих видів можуть укладатись різні договори (щодо речей, визначених родовими ознаками, можуть укладатись договори позики, а щодо речей, визначених індивідуально, — договори найму). Неоднаковими є наслідки невиконання зобов'язання щодо передання речей одного та другого видів. Вимога про витребування речі із чужого незаконного володіння може бути пред'явлена тільки в тому випадку, якщо річ є індивідуально визначеною.
2. Незамінність речі, визначеної індивідуальними ознаками, не може тлумачитись як незамінність фактична. Фактична незамінність — це унікальність. Унікальними є досить обмежене коло речей. Юридична незамінність не виключає можливості заміни речі як об'єкта відповідних правовідносин, але вимагає згоди всіх учасників цих правовідносин. Так, ч. 1 ст. 664 ЦК визначає, що готовим для передання покупцеві товаром є такий, який відповідним чином ідентифікований для цілей виконання договору, зокрема шляхом маркування. Фактично цей товар можна замінити, але тільки за наявності згоди покупця. Покупець може не дати такої згоди і стверджувати, що товар не був наданий у розпорядження покупця, якщо цей товар виявився відсутнім, коли покупець у межах встановленого договором строку виявив бажання розпорядитися цим товаром. Таке твердження покупця відповідає закону.
3. У наведеному випадку в термін «ідентифікація» (ідентифікований) вкладається такий же зміст, як і в термін «індивідуалізація». У такому ж розумінні термін «ідентифікація» міститься в ст. 21 КТМ [34] стосовно морського торговельного судна. Разом з тим, термін «ідентифікація» використовується в розумінні віднесення конкретної речі чи явища до певного роду речей чи явищ. Такий зміст вкладається в цей термін, коли йдеться про ідентифікацію предмета обтяження (ст. 7 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» [207]), об'єктів підвищеної небезпеки (ст. 1 Закону «Про об'єкти підвищеної небезпеки» [166]), реклами (ст. 9 Закону «Про рекламу» [204]), харчових продуктів і продовольчої сировини (ст. 1 Закону «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» [216]).