Стаття 488. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

1. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.

2. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин до набрання ними чинності відповідно до частини першої цієї статті.

3. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду — через тридцять п’ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.

4. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом.

5. Право на поширення сорту рослин, породи тварин є чинним з дати, наступної за датою його державної реєстрації, та діє безстроково за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону.

6. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом.

1. Майнові права на сорт рослин, породу тварин мають бути засвідчені патентом. Це законодавець послідовно підкреслює в п. 2 ст. 485, ч. 1 ст. 487 і ч. 1 ст. 488 ЦК. Зазначені майнові права є чинними з дня, наступного за днем їх (тобто прав) державної реєстрації. Стосовно майнових прав на сорти рослин це узгоджується зі ст. 33 Закону «Про захист прав на сорти рослин», що передбачає державну реєстрацію сорту в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та державну реєстрацію прав на сорт в Державному реєстрі прав власників сортів рослин (стисло він називається Реєстром патентів). Державна реєстрація прав на сорт здійснюється на підставі рішення Держсортслужби після сплати заявником державного мита за реєстрацію права на сорт.

2. Стосовно майнових прав на породи тварин законодавство не передбачає їх реєстрації. Тому слід визнати, що вони виникають з дня реєстрації племінних тварин шляхом внесення відповідних даних про них до державних книг племінних тварин, якщо реєструються племінні тварини, що були виведені вперше.

3. Підтримання чинності майнових прав на сорти рослин передбачає сплату суб’єктом майнових прав збору (ст. 42 Закону «Про захист прав на сорти рослин»). Це правило із зазначеної статті не виключалось. Але ж Порядком порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності [310], сплата такого збору не передбачена.

4. Тимчасова правова охорона надається відповідно до ст. 32 Закону «Про захист прав на сорти рослин» від дати подання заявки. Тимчасова правова охорона поширюється на сорти тих родів і видів рослин, які відповідно до ст. 29 названого Закону підлягають державному випробуванню в Україні. Стосовно прав на породи тварин тимчасова правова охорона не передбачена.

5. Чинність майнових прав на сорти рослин, породи тварин обмежується строком 30 років, а стосовно сортів деревних та чагарникових культур і винограду — строком 35 років. Стаття 46 Закону «Про захист прав на сорти рослин» встановлює підстави дострокового припинення майнових прав власника сорту: 1) відмова власника від права на сорт і патенту шляхом подання письмового повідомлення до Держсортслужби. Якщо власник сорту не є його автором, відмова власника дає автору переважне право на одержання майнових прав і патенту протягом трьох місяців після отримання зазначеного повідомлення; 2) рішення центрального органу виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства у випадках, передбачених ч. З ст. 50 цього Закону.

Крім дострокового припинення майнового права на сорт рослин передбачається визнання майнового права на сорт недійсним за рішенням суду. Разом з визнанням майнового права власника сорту недійсним визнаються недійсними в тому ж обсязі державна реєстрація цього права та патент, що його засвідчує. Це правило ч. 2 ст. 52 Закону «Про захист прав на сорти рослин» виявляє позицію законодавця щодо вимог (їх три), які мають формулюватись у позовній заяві, та питань, які мають бути вирішені в судовому рішенні.

6. Варто звернути увагу на те, що внаслідок недостатньо уважного редагування ч. 4 та 6 ст. 488 ЦК виявились тотожними. Це свідчить про те, що закони пишуть і приймають не на небі, але ж хотілося, щоб законодавець був ближче у своїй досконалості до Творця.

7. Зі спливом зазначених вище строків, а у відповідних випадках — достроково, майнові права на сорт рослин, породу тварин припиняються. Частини 4 та 6 ст. 488 ЦК встановлюють, що право на поширення сорту діє безстроково. Хоч це положення і включене до статті, що присвячена майновим правам інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, воно виходить за межі цих прав. Воно може належати будь-якій особі, в тому числі і суб’єкту майнових прав інтелектуальної власності, що припинені відповідно до закону.

Право на поширення сорту рослин, породи тварин виникає на підставі його реєстрації з дня, наступного після реєстрації. Стосовно сортів рослин Порядок поширення в Україні сорту, на який не поширюється виключне право власника [304], встановлює, що право на поширення сорту надається особі, що отримала статус підтримувана сорту. Як підтримувач сорту може бути зареєстрована і особа, що раніше була власником сорту.