Стаття 543. Солідарний обов’язок боржників

1. У разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

2. Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.

3. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

4. Виконання солідарного обов’язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов’язок решти солідарних боржників перед кредитором.

1. При солідарному зобов’язанні на стороні боржника кредитор має право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання повністю або в частині на свій розсуд до одного з боржників, до кількох боржників або до всіх боржників. Боржники є солідарними лише перед кредитором. Між солідарними боржниками зобов’язання підлягає розподілу. Зазвичай воно розподіляється порівну. Договором або законом зобов’язання між солідарними боржниками може розподілятись в інших частках. Так, учасники повного товариства за певних умов несуть солідарну відповідальність перед кредиторами повного товариства. Між ними (учасниками повного товариства) ця відповідальність розподіляється пропорційно часткам учасників у складеному капіталі повного товариства. Є і така законодавча практика, коли право розподілу солідарного зобов’язання між боржниками надається суду. Стаття 17 Закону «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» [117] покладає на журналіста і засіб масової інформації солідарну відповідальність за заподіяну моральну шкоду. Водночас встановлюється, що кожен із зазначених солідарних боржників несе відповідальність з урахуванням міри його вини. Це означає, що суд зобов’язаний прийняти за позовом потерпілого рішення про відшкодування моральної шкоди у відповідній сумі з обох боржників солідарно, а для наступного розподілу відповідальності між солідарними боржниками повинен визначити розмір відповідальності кожного із солідарних боржників.

2. Національному законодавству відома і така правова конструкція, відповідно до якої виникає солідарне зобов’язання, але і при солідарному зобов’язанні за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність боржників у частці відповідно до ступеня їхньої вини (ст. 1190 ЦК).

3. Відносини, що виникають у зв’язку з примушенням до виконання солідарного обов’язку, урегульовані недостатньо. Взаємодія матеріально-правових (цивільно-правових), процесуальних (цивільних і господарських) правовідносин, а також правовідносин, що складаються в ході виконавчого провадження, законодавством належно не визначена. Це вимагає граничної обережності при виборі кредитором варіантів вимог до співборжників. Найбільш раціональним є варіант, при якому вимога про виконання зобов’язання в цілому пред’являється в суді до всіх боржників одночасно. У такому випадку суд виносить рішення про покладення на боржників солідарного обов’язку, зокрема про стягнення грошової суми солідарно. На підставі даного судового рішення видається один виконавчий лист із зазначенням всіх солідарних боржників. Лише за заявою стягувана (стягувачів) може бути видано кілька виконавчих листів, якщо за рішенням суду позивачеві слід передати майно, що знаходиться у декількох місцях. При цьому ст. 368 ЦПК [44] приписує точно зазначати у виконавчих листах, яку частину судового рішення слід виконати за кожним виконавчим листом. У випадках, коли на виконання одного судового рішення видається декілька виконавчих листів, в кожному із них зазначаються всі солідарні боржники відповідно до рішення суду.

4. Стаття 116 ГПК [31] передбачає можливість видачі декількох наказів на виконання рішення господарського суду, якщо воно прийняте проти декількох відповідачів або якщо виконання має бути проведене в різних місцях. Приписується в кожному із наказів зазначати ту частину судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом. Зазначення на частки є необхідним, оскільки треба виключити стягнення з боржників більшого, ніж передбачено рішенням суду.

5. Звернення з позовом до одного чи декількох із солідарних боржників є набагато менш доцільним для кредитора, ніж звернення з позовом до всіх солідарних боржників. Наявність рішення суду, яке набрало законної сили та яким повністю вирішена справа, що виникла із солідарного зобов’язання, за позовом до одного чи декількох із солідарних боржників, відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу взагалі виключає можливість пред’явлення позову до інших солідарних боржників за тим самим предметом і на тій самій підставі (ч. 3 ст. 206 ЦПК). Якщо справа розглядається господарським судом, то з п. 2 частини першої ст. 80 ГПК випливає, що пред’явлення позову до солідарних боржників, до яких раніше позов не пред’являвся, є можливим. Але ж наявність рішення суду, яке набрало законної сили, про примушення одного або декількох боржників до виконання солідарного зобов’язання в повному обсязі виключає задоволення позовних вимог. Правда, не виключається зміна судом порядку виконання судового рішення.

6. Кредитор не позбавлений права у позовній заяві до солідарних боржників просити суд стягнути борг відповідно до часток, які кредитор визначає на свій розсуд. Це випливає з права кредитора на свій розсуд пред’явити вимогу до одного, кількох чи всіх солідарних боржників повністю або в частині. Але це буде найнесприятливішим варіантом для кредитора, оскільки при цьому він у разі неможливості стягнення з одного чи кількох неплатоспроможних боржників не зможе пред’явити вимогу в невиконаній частині до платоспроможних боржників, до яких спочатку у відповідній частині позов не пред’являвся, оскільки судове рішення, що набрало законної сили і не суперечить закону, не може бути скасоване чи змінене. Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (ст. 361 ЦПК [44]; ст. 112 ГПК [31]) також будуть відсутні.

Розподіл позивачем часток, в яких він просить стягнути борг із кожного із солідарних боржників, не впливає на розподіл обов’язку між солідарними боржниками, що провадиться за результатами виконання боржниками зобов’язання перед кредитором згідно з законом і договором, що регулює відносини між солідарними боржниками.