Стаття 1087. Форми розрахунків

1. Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

2. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

1. Для фізичних осіб, які здійснюють грошові розрахунки не в зв’язку з їх діяльністю як підприємців, не встановлюється будь-яких обмежень щодо форми розрахунків незалежно від того, хто є іншим учасником розрахунків (фізична або юридична особа). Вони можуть здійснюватись у готівковій або безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. На юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки в готівковій або безготівковій формах (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, покладається обов’язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій (ст. 11 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» [120]).

Відповідно до ст. 9 цього Закону Кабінет Міністрів затвердив Перелік окремих форм і умов здійснення діяльності в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій [ЗОЇ]. Крім того, ст. 9 названого Закону встановлює випадки, коли реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються.

2. У безготівковій формі, як правило, здійснюються розрахунки між юридичними особами, між юридичними особами та фізичними особами — підприємцями, між фізичними особами — підприємцями. Дозволяється здійснення розрахунків готівкою між підприємцями (юридичними і фізичними особами). Гранична сума готівкових розрахунків одного підприємця з іншим протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється Національним банком України (п. 2.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України [437]. Постановою Правління Національного банку України ця сума обмежена 10000 грн.). При цьому до розрахунків готівкою прирівнюються і розрахунки через каси банків, які надають послуги щодо переказу грошей, а також через підприємства поштового зв’язку (лист Національного банку України від 01.03.2005 [439]).

3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (п. 5.2 — 5.4) значно лібералізує порядок визначення ліміту залишку готівки в касі підприємства. Цей ліміт тепер затверджується внутрішнім наказом підприємства в межах граничної суми, що визначається відповідно до п. 5.2 названого Положення. У зв’язку з цим Національний банк дійшов висновку, що фінансові санкції за перевищення ліміту каси застосовуватись не повинні (лист від 01.03.05 [439]). Є серйозні сумніви в тому, що ця думка відповідає законодавству.

4. Відповідно до ст. 241 ГК [31] штраф як адміністративно-господарська санкція може застосовуватись до суб’єктів господарювання. Перелік порушень, за які з суб’єктів господарювання стягуються штрафи, розмір і порядок їх стягнення визначаються законами, що регулюють відносини, в яких допущено правопорушення. Але в зв’язку з введенням в дію Господарського кодексу не було встановлено, що акти законодавства, які суперечать цьому Кодексу, втрачають чинність. Тому зберіг чинність Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» [228], яким встановлені фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення встановлених лімітів залишку готівки в касах (двократний розмір понадлімітної готівки за кожний день), за неоприбуткування в касах готівки (п’ятикратний розмір неоприбуткованої суми), перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів (25 відсотків виданих під звіт сум), за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем розрахункових документів (у розмірі сплачених коштів).