Стаття 36. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

1. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

2. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

3. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

4. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

1. Відповідно до ст. 39 ЦК у разі нездатності фізичної особи внаслідок хронічного стійкого психічного розладу усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, вона може бути визнана недієздатною. Якщо ж психічний розлад не позбавляє особу здатності усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними, але суттєво впливає на цю здатність, дієздатність особи може бути обмежена, як це передбачено ст. 36 ЦК.

2. Можливе також обмеження дієздатності осіб, які зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами чи токсичними речовинами. Сам по собі факт зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами або токсичними речовинами не є достатньою підставою для визнання фізичної особи обмежено дієздатною. Визнання фізичної особи обмежено дієздатною можливе лише у тому випадку, якщо внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами або токсичними речовинами фізична особа ставить себе, свою сім'ю або осіб, яких вона за законом повинна утримувати, в скрутне матеріальне становище. Поки ж сім'я знаходиться у заможному стані, підстав для визнання фізичної особи обмежено дієздатною немає. Сама по собі загроза матеріальному становищу фізичної особи, сім'ї, а також інших зазначених осіб, не є підставою для обмеження дієздатності.

3. Справи про визнання фізичних осіб обмежено дієздатними розглядаються судами у порядку окремого провадження. Такі справи порушуються за заявою членів сім'ї зазначених фізичних осіб, органів опіки і піклування, наркологічного або психіатричного закладу.

Заява подається до суду за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням лікувального закладу, в якому особа перебуває (ст. 236 ЦПК [44]). У заяві повинні бути викладені обставини, які підтверджують наявність підстав для обмеження дієздатності. У таких справах можливе проведення судово-психіатричної експертизи. Можливе і примусове направлення на таку експертизу за наявності умов, встановлених ст. 239 ЦПК.

4. У рішенні суду (його резолютивній частині) вирішується тільки питання про визнання фізичної особи обмежено дієздатною (чи про відмову задовольнити заяву про це). Питання про обсяг обмеження дієздатності судом вирішуватися не може, оскільки воно вирішене в ст. 37 ЦК.

5. Обмеження цивільної дієздатності можливе і стосовно неповнолітніх. Ця думка підтверджується ст. 236 ЦПК, де зазначається на «обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи».