Стаття 595. Обов’язки кредитора, який притримує річ у себе

1. Кредитор, який притримує річ у себе, зобов’язаний негайно повідомити про це боржника.

2. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини.

3. Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.

1. На кредитора покладається обов’язок негайно повідомити боржника про те, що він притримує річ. Наслідком невиконання цього обов’язку може бути вимога боржника про відшкодування збитків, оскільки притримання речі без повідомлення про це боржника набуває ознаки правопорушення.

2. Якщо ч. 4 ст. 594 ЦК покладає на кредитора ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження речі, логічно зробити висновок про те, що він відповідає перед боржником за незбереження речі (її втрату, псування або пошкодження), що сталося внаслідок вини боржника. Неправильним було б протиставляти положення ч. 2 ст. 595 та ч. 4 ст. 594 ЦК та робити звідси висновок про те, що кредитор, який притримує річ, в силу ч. 2 ст. 595 ЦК не несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притримуваної речі. Питання про співвідношення цих двох законодавчих положень має вирішуватись за допомогою наступного методологічного інструментарію. Методом логічного доповнення тексту ч. 2 ст. 595 ЦК виявляється правовий припис, відповідно до якого у решті випадків, тобто при випадковій втраті, псуванні або пошкодженні речі, кредитор за збереження речі не відповідає. Але цей правовий припис не може застосовуватись всупереч правовому припису, що прямо випливає із ч. 4 ст. 594 ЦК. Питання про те, чи мають значення розбіжності в термінології, що використовується в ст. 594 ЦК («... знищення або... пошкодження») і в ст. 595 ЦК («втрата, псування або пошкодження»), вирішується порівнянням подібних формулювань у Цивільному кодексі (ст. 22, 623). Таке порівняння дає підстави для висновку про те, що законодавець не притримується однакової термінології, що інколи вимагає її коригування з урахуванням принципу розумності, що закріплюється в п. 6 ст. З ЦК, але має вищу юридичну силу, оскільки він включається до змісту принципу верховенства права.

Повертаючись до проблеми співвідношення правил ст. 594 і 595 ЦК, що коментуються, зауважимо, що результат тлумачення буде таким само, якщо при інтерпретації ч. 4 ст. 594 ЦК буде використаний висновок ступеню: якщо кредитор несе ризик випадкового знищення або пошкодження притриманої речі, то тим більше він має відповідати за незбереження цієї речі внаслідок його винних дій чи бездіяльності.