Стаття 547. Форма правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання

1. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

2. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

1. Стосовно правочинів щодо забезпечення виконання зобов’язання встановлюється обов’язкова письмова форма. Цей правочин може бути включений безпосередньо до змісту договору, на підставі якого виникає зобов’язання, що забезпечується. Навіть стосовно іпотечного договору, що передбачає погодження сторонами багатьох умов, частина четверта ст. 18 Закону «Про іпотеку» [197] передбачає, що іпотечний договір і договір, що обумовлює основне зобов’язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Не виключається також підписання сторонами окремого договору, що передбачає заходи забезпечення виконання зобов’язання і буде підставою виникнення додаткового зобов’язання. Необхідність укладення окремого договору, яким встановлюється забезпечення виконання зобов’язання, що виникло на підставі іншого договору, може бути викликана, зокрема, різним складом учасників цих договорів. Зазвичай укладається окремий договір про встановлення таких заходів забезпечення виконання зобов’язання, як порука, застава, завдаток. Окремим документом оформляється гарантія. Умови про забезпечення виконання зобов’язання неустойкою зазвичай включаються в договір, на підставі якого виникає зобов’язання, що забезпечується.

2. Загальна вимога ч. 1 ст. 547 ЦК про вчинення правочину щодо встановлення забезпечення виконання зобов’язання в письмовій формі не виключає чинності спеціальних правил, відповідно до яких деякі правочини такого роду підлягають нотаріальному посвідченню.

3. Порушення вимоги про письмову форму правочинів щодо забезпечення виконання зобов’язання тягне їх недійсність (нікчемність). Судова практика виходить із того, що позови про визнання таких правочинів недійсними не повинні пред’являтись, хоч би одна із сторін і заперечувала недійсність такого правочину, оскільки недійсність правочину встановлена законом прямо. Але ж у випадку пред’явлення такого позову він має бути розглянутий та вирішений по суті.