Стаття 469. Визнання прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок недійсними

1. Права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

1. Хоч в ст. 469 ЦК мова і йде про визнання недійсними прав, що засвідчуються патентом, у ст. 33 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст. 25 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» йдеться про визнання недійсним патенту. Логічним було б пред’явлення вимоги про визнання недійсним рішення про видачу патенту, самого патенту та його державної реєстрації, а також прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок.

2. Патент може бути визнано недійсним лише у судовому порядку. Патент — це не правочин, а акт державного органу (більш точним було б стверджувати, що таким актом є рішення Державного департаменту про видачу патенту). Він може оспорюватись в адміністративному суді в межах строку, встановленого ст. 99 КАС [45].

3. Підставою для визнання патенту недійсним є наявність у формулі винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, що наведена в патенті, ознак, яких не було в поданій заявці (наявність у сукупності суттєвих ознак промислового зразка, що зазначені в патенті, ознак, яких не було в заявці). Патент визнається недійсним судом у випадках виявленої невідповідності винаходу, корисної моделі, промислового зразка умовам патентоспроможності, що визначені ст. 7 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст. 6 Закону «Про охорону прав на промислові зразки».

Підставою для визнання патенту недійсним є також порушення суб’єктом права інтелектуальної власності порядку патентування винаходу, корисної моделі, промислового зразка в іноземних державах (ст. 33 — 37 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»; ст. 25, 29 Закону «Про охорону прав на промислові зразки»).