Стаття 950. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі

1. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігай відповідає на загальних підставах.

2. Професійний зберігай відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігай, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

3. Зберігай відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

1. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, на загальних підставах означає, що він відповідає згідно зі ст. 614, 617 ЦК з урахуванням меж його обов’язків, що встановлені ст. 942 ЦК.

2. Частина 2 ст. 950 ЦК значною мірою конкретизує межі відповідальності професійного зберігача, що випливають із ч. 1 ст. 942 ЦК. Професійний зберігай звільняється від відповідальності за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе наявність однієї із наступних обставин: 1) ці наслідки викликані непереборною силою; 2) причиною цих наслідків є такі властивості речі, прийнятої на зберігання, про які (властивості) зберігай не знав і не міг знати; 3) причиною цих наслідків стали умисел чи груба необережність поклажодавця. Отже, за незбереження речі внаслідок так званого простого випадку зберігай відповідає. Слід тільки враховувати, що коло таких випадків значно звужується у зв’язку з більш широким визначенням непереборної сили у ст. 263 ЦК 2003 р. в порівнянні із ст. 78 ЦК 1963 р.

3. Після закінчення строку зберігання зберігач відповідає за незбереження речі тільки за наявності в його діях умислу або грубої необережності. Орієнтиром для визначення грубої необережності є самовпевненість, але з урахуванням конкретних обставин справ суд може визнати наявність грубої необережності і в інших випадках.