Стаття 754. Забезпечення виконання договору довічного утримання (догляду)

1. Набувач не має права до смерті відчужувана продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину.

2. На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувана.

3. Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем.

1. Сторони договору довічного утримання (догляду) вправі на свій розсуд встановити будь-які види забезпечення виконання набувачем зобов’язання, що виникає на підставі такого договору. Не виключається страхування ризику невиконання набувачем свого зобов’язання. Разом з тим законодавець, маючи на увазі значущість для відчужувача зобов’язання, про яке йдеться, встановив спеціальні правила, покликані додатково забезпечити права та інтереси відчужувача.

2. Серед правочинів, які набувачеві забороняється здійснювати стосовно отриманого за договором довічного утримання (догляду), не називається заповіт. Отже, набувач має право заповідати це майно. Але прийняття цього майна як спадщини породжує на стороні спадкоємця обов’язки, про які йдеться у ч. 1 ст. 757 ЦК.

3. У ч. 2 ст. 754 ЦК формулюється правило, що має не тільки приватно-правовий, а і публічно-правовий зміст. Воно забороняє звернення стягнення на майно, передане відчужувачем у власність набувача, протягом життя відчужувача. Звернення стягнення є неможливим за зобов’язаннями як набувача, так і відчужувача (оскільки він не є власником майна).

4. Незалежно від наявності чи відсутності вини набувача у втраті (знищенні), пошкодженні майна, яке було передане за договором довічного утримання (догляду), втрата, знищення і пошкодження цього майна не впливають на обов’язки набувача перед відчужувачем та їх обсяг.