Стаття 337. Знахідка

1. Особа, яка знайшла загублену річ, зобов’язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі.

Особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов’язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, набуває прав та обов’язків особи, яка знайшла загублену річ.

2. Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, .зобов’язана заявити про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування.

3. Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання міліції, або органові місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, яку вони вказали.

Річ, що швидко псується, або річ, витрати на зберігання якої є непропорційно великими порівняно з її вартістю, може бути продана особою, яка її знайшла, з одержанням письмових доказів, що підтверджують суму виторгу. Сума грошей, одержана від продажу знайденої речі, підлягає поверненню особі, яка має право вимагати її повернення.

4. Особа, яка знайшла загублену річ, відповідає за і~і втрату, знищення або пошкодження в межах її вартості лише в разі свого умислу або грубої необережності.

1. На особу, що знайшла загублену річ, покладаються обов’язки повідомити про це особі, яка річ загубила, або власникові, а також повернути річ. Якщо річ знайдена в приміщенні або в транспортному засобі, річ повинна бути передана особі, що представляє володільця приміщення чи транспортного засобу. Щодо речей, які були знайдені в транспортних засобах, у приміщеннях або на території транспортних підприємств, чинними є правила Порядку та умов організації перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом та підпункту 17.3 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України [370].

2. Про знайдену річ слід заявити до органу міліції або органу місцевого самоврядування, якщо особа, якій належить повернути загублену річ, невідома, або невідоме місце її перебування. При цьому особа, що знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе, або передати знахідку до міліції, органу місцевого самоврядування чи вказаній цим органом особі.

3. Особа, що знайшла річ, яка швидко псується, або річ, витрати на зберігання якої є невідповідно великими в порівнянні з її вартістю, має право продати таку річ з одержанням письмових доказів ціни, за якою вона була продана. Кошти, одержані від продажу речі, повинні бути передані тій особі, яка мала право вимагати повернення речі.

4. Установлена відповідальність за втрату або пошкодження знайденої речі особою, що знайшла її. Така відповідальність наступає за наявності умислу чи грубої необережності особи, що знайшла річ. Вона полягає у відшкодуванні шкоди, розмір якої не може перевищувати вартості знайденої речі. Відшкодування інших збитків особи, що мала право вимагати повернення загубленої речі, законодавством не передбачено. Протизаконне привласнення знахідки зазвичай тягне лише цивільно-правову відповідальність. Кримінальна відповідальність встановлена за привласнення лише такого знайденого майна, що має особливу історичну, наукову, художню або культурну цінність (ст. 193 Кримінального кодексу [36]).