Стаття 1142. Відмова учасника від подальшої участі в договорі простого товариства та розірвання договору

1. Учасник може зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як за три місяці до виходу з договору.

Умова про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є нікчемною.

2. Учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.

1. Проект Цивільного кодексу писали не німці, тому помітна відсутність єдиного розуміння понять, що в ньому вживаються. Відповідно до ст. 651 ЦК розірвання договору є родовим поняттям, стосовно якого відмова від договору є поняттям видовим. У ст. 1142 ЦК ці два поняття розуміються як однопорядкові.

2. Заява про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства є одностороннім правочином. Він має бути вчинений шляхом передання чи надіслання поштою, що повинне підтверджуватись доказами, заяви про відмову від договору. Днем вчинення цього правочину є день отримання останнім із учасників такої заяви. У заяві має бути визначений день припинення участі в договорі простого товариства, але не раніше спливу трьох місяців з дня отримання заяви останнім із учасників.

3. Нікчемною є лише умова договору простого товариства про обмеження права на відмову від договору простого товариства. Умови про більш сприятливі умови відмови від такого договору є дійсними з урахуванням принципу диспозитивності (ч. 3 ст. 6 ЦК).

4. Право, про яке йдеться у ч. 2 ст. 1142 ЦК, реалізується шляхом укладення угоди про розірвання договору (за наявності згоди інших учасників договору) або шляхом звернення з відповідним позовом до суду.