Стаття 1071. Підстави списання грошових коштів з рахунка

1. Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

2. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

1. Зазвичай списання грошей з рахунка клієнта банк здійснює на підставі розпорядження клієнта. Стаття 26 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» [128] передбачає можливість так званого договірного списання коштів з рахунка клієнта. По-перше, право договірного списання може бути надане договором банківського рахунка банку, який обслуговує клієнта. Якщо договором така умова передбачена, банк здійснює списання коштів з рахунка клієнта у разі виникнення у клієнта грошового зобов’язання перед банком, строк виконання якого настав. По-друге, клієнт може надати право на договірне списання будь-якому кредитору за грошовим зобов’язанням. За наявності такого договору платник (боржник) має дати банку, який його обслуговує, доручення на здійснення договірного списання. Таким дорученням визнається передбачене договором між сторонами грошового зобов’язання розпорядження на списання грошей. Розпорядженням визначаються реквізити договору між платником та отримувачем, обставини, за яких банк має право здійснити договірне списання, найменування особи отримувача платежу, реквізити рахунка платника, з якого має здійснюватись договірне списання, перелік документів, що мають бути пред’явлені отримувачем в банк платника. Для здійснення договірного списання отримувач подає до банку, що обслуговує платника, платіжну вимогу встановленої форми безпосередньо або через банк, що обслуговує одержувача.

2. Списання коштів з рахунка клієнта в банку може здійснюватись також на підставі рішення суду (ч. 2 ст. 1071 ЦК). Але списання коштів здійснюється на підставі постанови державного виконавця, а не безпосередньо на підставі рішення суду.