Стаття 746. Сторони в договорі довічного утримання (догляду)

1. Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я.

2. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

3. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності.

Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов’язок перед відчужувачем є солідарним.

4. Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.

1. Відчужувачем за договором довічного утримання (догляду) може бути тільки фізична особа. Можливість виступати у ролі відчужувача не залежить від віку та стану здоров’я фізичної особи.

2. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути тільки повнолітня дієздатна особа або юридична особа. Неповнолітня особа, якій повна цивільна дієздатність надана відповідно до ст. 35 ЦК, не може бути набувачем у договорі довічного утримання.

3. Допускається, щоб на стороні набувача виступали декілька фізичних осіб. У цьому разі майно за договором довічного утримання (догляду) вони набувають на праві спільної сумісної власності, а їх зобов’язання перед відчужувачем є солідарним. Вказання у ч. 3 ст. 746 ЦК на можливість укладення договору довічного утримання (догляду) декількома фізичними особами як набувачами не слід тлумачити як заборону укладення такого договору як набувачами декількома юридичними особами. Підставою для такого висновку є ст. 91 ЦК, яка визнає за юридичними особами можливість мати такі ж права та обов’язки, які може мати фізична особа. Можна визнати, що законодавець має повноваження спеціальною нормою закону обмежити правоздатність всіх юридичних осіб чи юридичних осіб окремого виду. Але ж виводити обмеження для юридичних осіб укладати спільно з іншими юридичними особами договір довічного утримання (догляду) на стороні набувача із правила про характер права власності фізичних осіб, які спільно уклали такий договір, було б неправильним. Для визначення характеру права власності, яке виникає у декількох осіб, що спільно з участю юридичної особи уклали договір довічного утримання (догляду), ч. 3 ст. 746 ЦК слід застосовувати за аналогією. У такий же спосіб визначається і характер зобов’язання набувачів — юридичних осіб, що спільно, в тому числі з участю фізичних осіб — набувачів, уклали договір довічного утримання (догляду): воно є солідарним.

4. Інститут довічного утримання поповнює кількість договорів, які можуть бути укладені на користь третьої особи. Третя особа, на користь якої укладено договір довічного утримання (догляду), може не тільки скористатися своїм правом на одержання утримання та (або) догляду, а і вимагати виконання договору від набувача, а також захищати своє право у суді. Права вимагати виконання зобов’язання, що ґрунтується на договорі довічного утримання (догляду) на користь третьої особи, не позбавляється і відчужувач, але скористатися правами третьої особи відчужувач може лише за умови, що третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору. У разі укладення договору довічного утримання (догляду) на користь третьої особи застосовуються й інші правила ст. 636 ЦК, що формулює загальні положення про договір на користь третьої особи.