Стаття 923. Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу

1. У разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов’язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).

1. У разі прострочення доставки вантажу перевізник несе перед одержувачем відповідальність, що передбачена ст. 623 ЦК і полягає у відшкодуванні збитків. Оскільки стосовно зобов’язань щодо перевезення встановлені численні особливості, у ст. 923 ЦК законодавець підтверджує, що ця відповідальність застосовується до перевізника, що припустився прострочення доставки вантажу не завжди, а лише тоді, коли «інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами)». При цьому, якщо відповідальність встановлена кодексами (статутами), які не допускають відступлень від них в договорах, такі відступлення є неможливими.

2. Транспортними кодексами (статутами) питання про відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу вирішується способами, про які йдеться нижче.

Повітряний кодекс [21] вирішує лише питання про підстави звільнення перевізника від відповідальності за прострочення доставки вантажу. Із ст. 94 цього Кодексу випливає, що такою підставою є лише непереборна сила, поняттям якої (п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК) охоплюються і несприятливі метеорологічні умови. Що стосується форми відповідальності, то вона може встановлюватись договором. Якщо ж договором вона не встановлена, перевізник несе відповідальність, передбачену ст. 923 ЦК, — відшкодовує збитки, як вони визначені у ст. 22 ЦК.

Кодекс торговельного мореплавства не встановлює правил щодо відповідальності за прострочення доставки вантажів. Тому морська транспортна організація несе таку відповідальність відповідно до умов договору перевезення, а якщо вона договором не встановлена, перевізник відшкодовує збитки на підставі ст. 923, 623 і 22 ЦК.

3. Законодавством про автомобільні перевезення вантажів відповідальність за прострочення доставки вантажу не встановлена.

4. Стаття 116 СЗУ [278] встановлює штрафи за несвоєчасну доставку вантажів, розмір яких диференціюється (від 10 до 30 відсотків провізної плати) залежно від кількості діб прострочення. За відсутності вини перевізник звільняється від обов’язку сплатити цей штраф.