Стаття 1051. Оспорювання договору позики

1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

1. Оскільки договір позики є реальним, оспорювання факту одержання позичальником грошових коштів або речей є оспорюванням самого договору. Незалежно від дотримання сторонами договору позики вимоги закону про його письмову форму, за наявності такої вимоги рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків на підтвердження того, що гроші або речі не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж це передбачено договором. Це — значно більш жорсткі обмеження видів доказів, ніж ті, які встановлені ст. 218 ЦК.

2. Обмеження щодо видів допустимих доказів, встановлені ст. 1051 ЦК, не застосовуються, якщо договір позики було укладено під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.