Стаття 1179. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою

1. Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

2. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

3. Обов’язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

1. Неповнолітня особа відповідає за завдану шкоду самостійно на загальних підставах, тобто за наявності вини. При цьому також діє презумпція вини, яку неповнолітня особа має право спростувати.

2. Частина 2 ст. 1179 ЦК покладає субсидіарну відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітнім, на батьків (усиновлювачів), піклувальника. Умовами покладання на цих осіб субсидіарної відповідальності є: 1) відсутність у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування шкоди; 2) субсидіарно відповідальна особа не довела відсутності своєї вини. Частина 2 ст. 1179 ЦК не передбачає можливості покладення субсидіарної відповідальності на іншу фізичну особу, яка на правових підставах здійснює виховання неповнолітньої особи. Немає будь-яких підстав поширювати ч. 2 ст. 1179 ЦК на таких осіб за аналогією. Обсяг відповідальності субсидіарно зобов’язаної особи — частково або в повному обсязі.

3. Субсидіарна відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітньою особою, покладається на заклад, який здійснює щодо неї функції піклувальника. Незалежно від змісту спеціальних нормативно-правових актів, що можуть покладати на навчальні та інші заклади обов’язок здійснювати нагляд за неповнолітніми, ст. 1179 ЦК не допускає можливості покладення на такі заклади обов’язку відшкодування шкоди, завданої неповнолітніми під час, коли вони знаходились під наглядом такого закладу, крім випадків, коли такий заклад виконує функції піклувальника.

4. Обов’язок субсидіарно відповідальних осіб припиняється після досягнення особою, що завдала шкоди, повноліття. Цей обов’язок може бути припинений і раніше, якщо неповнолітня особа, що завдала шкоди, стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.