Стаття 423. Особисті немайнові права інтелектуальної власності

1. Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності;

2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності;

3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об’єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам.

3. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.

4. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.

1. У статті, що коментується, наводяться лише ті із особистих немайнових прав, що зазвичай належать суб’єктові права інтелектуальної власності незалежно від виду такого об’єкту. Але право на визнання творцем не є необхідним елементом змісту права інтелектуальної власності. Так, право на визнання творцем не може застосовуватись до такого об’єкта як географічне зазначення.

2. Інші немайнові права встановлюються стосовно окремих видів об’єктів інтелектуальної власності — об’єктів авторського (ст. 14 Закону «Про авторське право та суміжні права» [176]) та суміжних (ст. 38 того ж Закону) прав, відкриттів (ст. 457 ЦК) тощо.

3. Особисті немайнові права можуть належати не тільки творцеві, а й іншим суб’єктам (у випадках, встановлених законом). У випадках, встановлених законом, допускається відчуження особистих немайнових прав. Це спеціальне правило свідчить про те, що особисті немайнові права інтелектуальної власності мають дещо інший режим, ніж інші особисті немайнові права. Якщо, за загальними правилами ст. 26 і 27 ЦК, особисті немайнові права безпосередньо входять до змісту цивільної правоздатності фізичної особи, а цивільна правоздатність обмежуватись не може, особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть безпосередньо включатись до змісту цивільної правоздатності. Вони у випадках, передбачених законом, можуть відчужуватись.

4. Особисті немайнові права зазвичай є абсолютними, але вони можуть входити і до складу відносних правовідносин з приводу об’єктів інтелектуальної власності.