Стаття 1103. Оплата чека

1. Чек оплачується за рахунок грошових коштів чекодавця.

Порядок та умови бронювання грошових коштів на рахунку для розрахунків із застосуванням чеків встановлюються банківськими правилами.

2. Чек підлягає оплаті платником за чеком за умови подання його до оплати у строк, встановлений банківськими правилами.

3. Платник за чеком повинен пересвідчитися усіма можливими способами у справжності чека, а також у тому, що пред’явник чека є уповноваженою особою.

4. Збитки, завдані у зв’язку з оплатою підробленого, викраденого або втраченого чека, покладаються на платника за чеком або чекодавця — залежно від того, з чиєї вини вони були завдані.

1. Для забезпечення здійснення платежу за чеком чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку відповідно до п. 7.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні. Розрахунковий чек із чекової книжки пред’являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 днів після його виписки.

2. Загальна невизначеність у цивільному законодавстві України щодо меж, в яких боржник має дбати про виконання зобов’язання, спричинила покладення на банк, який визнається платником за чеком, обов’язку пересвідчитися «усіма можливими способами» у справжності чека, а також у тому, що пред’явник чека є уповноваженою особою. Незважаючи на граничну жорсткість формулювання, взятого в лапки, все ж зазначені обов’язки банку не виходять за межі, встановлені відповідними нормативно- правовими актами та звичаями ділового обороту.

3. У ч. 4 ст. 1103 ЦК буквально йдеться про збитки, але одночасно ця частина застосовується для визначення ризиків, які несуть чекодавець та банк (платник за чеком). Чекодавець виписує чек і передає його за отримані товари. Передання чека (чекової книжки) власником будь-якій іншій особі, а також підписання незаповнених бланків чека і проставлення на них відбитка печатки забороняється (п. 7.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні [432]). Тому в разі втрати власником підписаного та скріпленого печаткою чека відповідний ризик несе чекодавець, хоч це і не виключає відповідальності банка, який порушив вимоги ч. 3 ст. 1103 ЦК. Відсутність в Цивільному кодексі правила про змішану вину не виключає розподілу ризику і відповідальності між власником чека та банком.