Стаття 882. Передання та прийняття робіт

1. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, — етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття.

2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

3. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

5. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

6. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

1. Стаття 882 ЦК викладена невдало. У ній не враховуються вимоги Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів [344] (нормативно-правового акта, що формулює переважно норми публічного права). Крім того, невдалим є включення до цієї статті, що формулює суто процедурні норми, положення про ризик знищення або пошкодження етапів робіт (ч. 3).

2. Чинність ст. 882 ЦК, якщо таке передбачено договором, поширюється на відносини щодо прийняття етапів робіт. Це дає підстави для висновку про те, що ця стаття взагалі не регулює публічні відносини щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (не виходить за межі цивільного права). Отже, відносини, що регулюються ст. 882 ЦК, і відносини, що регулюються Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, — це різні відносини.

3. Чинні закони або інші нормативно-правові акти не передбачають механізму участі представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування у прийнятті робіт замовником від підряднику. Тому ч. 2 ст. 882 ЦК, що передбачає таку участь, якщо це встановлено законом або іншим нормативно-правовим актом, на цей час предмета правового регулювання не має.

4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляються актом. Типова форма № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт», що була затверджена Держкомстатом, скасована. Але на практиці вона використовувалась і у випадках, коли це не було обов’язковим. Тому слід думати, що вона і надалі буде застосовуватись, оскільки до неї звикли, і вона виявилась досить зручною. У будь- якому випадку відносини щодо здачі робіт підрядником і прийняття їх замовником були і залишаються суто приватними. Інша справа, що над цими відносинами надбудовуються публічні відносини, що пов’язані з наявністю публічного інтересу і обумовлюють необхідність прийняття об’єктів в експлуатацію.

5. У всіх випадках, коли у Цивільному кодексі йдеться про «здачу об’єкта» (ч. 5 ст. 879 ЦК), про «прийняття замовником» об’єкта будівництва (ч. 1 ст. 880 ЦК), мається на увазі передання та прийняття робіт підрядником замовникові, передбачені ст. 882 ЦК.

6. Замовник може відмовитись від підписання акта про передання та прийняття робіт. У принципі таке право має і підрядник, але відмова підрядника від підписання такого акту є маловірогідною. У таких випадках акт може підписати лише одна сторона. Його слід надіслати (передати) іншій стороні, яка має право звернутись до суду з позовом про визнання такого акту недійсним. Підставою визнання акта недійсним у ч. 4 ст. 882 ЦК називається обґрунтованість відмови від підписання акта. За яких умов відмова підписати акт (тобто відмова від прийняття роботи) є обґрунтованою, — це визначається ч. 6 ст. 882 ЦК. Такими умовами є: 1) неможливість використання об’єкта для вказаної в договорі мети; 2) неможливість усунення виявлених недоліків підрядником, замовником або третьою особою. Звідси непрямо випливає і висновком від протилежного виявляється правовий припис, відповідно до якого у решті випадків замовник не може відмовитись від прийняття робіт і підписання акта про передання та прийняття робіт. Це вкрай невдале законодавче положення. Але цей недолік значною мірою усувається ст. 883 ЦК, яка підставою відповідальності підрядника визнає будь- яке неналежне виконання підрядником своїх обов’язків за договором. Не виключається застосування до підрядника, який неналежно виконав роботу за договором будівельного підряду, ст. 858 ЦК, а також правил Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що передбачають усунення виявлених недоліків.

7. Крім акта приймання виконаних робіт, ст. 30¹ Закону «Про планування і забудову територій» [117] передбачає оформлення акта готовності об’єкта до експлуатації, що підписується генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядниками, замовником і страховою компанією (у разі, якщо об’єкт будівництва був застрахований) і підлягає погодженню з виконавчим органом відповідної місцевої ради або з місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію. Після такого погодження замовник подає до інспекції державного архітектурно- будівельного нагляду заяву про видачу свідоцтва про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів і будівельних норм. Після цього інспекція державного архітектурно-будівельного нагляду оформлює зазначене свідоцтво (його зразок є додатком до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів [344]), реєструє його та видає замовникові. День видачі зареєстрованого свідоцтва є днем прийняття об’єкта в експлуатацію. З цього дня відповідний об’єкт втрачає статус об’єкта незавершеного будівництва. Отже, видача свідоцтва є завершальною стадією прийняття об’єкта в експлуатацію (а не його підставою).