Стаття 357. Визначення часток у праві спільної часткової власності

1. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

2. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

3. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

4. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

5. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

1. За загальним правилом, що формулюється в цій статті, частки у праві спільної часткової власності визнаються рівними. Але законом або договором може бути встановлене інше. Спеціальним правилом, що підлягає переважному застосуванню перед наведеним загальним правилом, є ч. 2 ст. 357 ЦК, яка встановлює (за умови, що інше не передбачено законом або договором), що частки в праві власності визначаються з урахуванням вкладу співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Визначення часток відповідно до вкладу кожного із співвласників може бути здійснене судом на вимогу одного або декількох співвласників.

2. Частка одного із співвласників у праві спільної часткової власності відповідно збільшується, якщо цей співвласник за згодою інших співвласників зробив поліпшення спільного майна, що не можна відокремити від майна. Мається на увазі можливість відокремити поліпшення об’єкта спільної власності без істотної шкоди для цього майна. Власністю одного із співвласників стає добудова (прибудова), що здійснена ним у встановленому законом порядку за свій рахунок без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їх прав. При цьому розміри часток у спільному майні не змінюються.

3. На ті поліпшення, які можна відокремити, право власності набуває той співвласник, який ці поліпшення зробив, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.